До історії української археографії: деформації джерела, "спротив матеріалу" і трансформаційні процеси (1940-ві – 1980-ті роки)

Анотація

Історія української археографії посідає особливе місце серед напрямів археографічної діяльності, оскільки виступає в якості дослідницького методу, а за деякими визначеннями археографії – є складовою частиною її предмета. Історія радянської археографії 1940–1980-х років – це історія допоміжної історичної дисципліни, що з кінця 1950-х років намагалася стати окремою наукою. Відповідно до цього в теорії й методиці археографії відбувалися певні зміни, які уможливили утвердження української археографії інституційно та науково на початку 1990-х років.