Архів номерів

  • Випуск 3 (2024)

  • Випуск 1 (2024)

  • Випуск 31 (2023)

    До чергового, 31-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до широкого суспільного обігу результати наукових досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це студії, присвячені, зокрема: історії створення та долі унікальної рукотворної книги-альбому «Антольогія стрілецької творчости» (1915–1917); огляду епістолярної спадщини Пантелеймона Куліша з колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві; репрезентації тревелогів, створених у середині ХІХ ст. під час подорожей Сілезією, Моравією та Чехією членами родини Ґалаґанів – Григорієм Ґалаґаном і його матір’ю Катериною Ґалаґан; уведенню в науковий простір друкованих кіноплакатів із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як візуальних інформаційних джерел з українсько-польських культурних взаємин. Наука про рукописну книгу представлена кодикологічними, палеографічними, археографічними та історіографічними описами Теслугівського Апостола 1593–1594 рр. та поголосників з київської колекції партесної музики XVII–XVIII ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У низці статей актуалізується проблематика спеціальних історичних дисциплін. До публікації запропоновані рідкісне старопольське джерело з торговельного оподаткування у Варшавському старостві ХVІІ ст. та документальний комплекс з історії повсякдення селян прикордонних районів Поділля кінця ХІХ ст. – листування В. Г. Кравченка з Б. Д. Грінченком. Оглядовий допис узагальнює інноваційну практику надання доступу до світової документованої історико-культурної спадщини через використання імерсивних технологій. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 29 (2022)

    У 29-му випуску збірника репрезентовані фахові студії, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це розвідки, присвячені вивченню, зокрема: львівських видань богослужбових книг у василіянських монастирях Марамороського комітату (за матеріалами візитацій 1749 та 1756 років); церковноспівочих рукописів фонду 177 та збірки Михайлівського Золотоверхого монастиря Інституту рукопису НБУВ; особистої бібліотеки представника козацької старшини другої половини XVIII ст. Степана Лашкевича. До історико-культурного простору введено відомості про склад та зміст архівної спадщини академіка АН УРСР Івана Крип’якевича; дослідниці румейської мови, краєзнавці і збирачки фольклору греків українського Надазов’я Римми Харабадот. Дослідження книжкових застібок на українських кириличних пам’ятках XIV–XVIII ст. дозволило визначити їхні основні конструктивні типи, притаманні українським оправам періоду Середньовіччя та Ранньомодерної доби. Студії зі спеціальних історичних дисциплін представлені статтями стосовно історіографічного огляду видань та публікацій про Літопис Самійла Величка періоду незалежності України; характеристики документів Служби Уповноваженого фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням у НСДАП з Федерального архіву Німеччини; особливостей бібліотечно-бібліографічної класифікації літератури Фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ. Історія Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів висвітлена в публікації не друкованих раніше документів. Низка дописів присвячена ювілейним датам – 300-літтю від дня народження видатного українського філософа Григорія Сковороди та 150-тим роковинам від дня народження відомого історика Василя Данилевича. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 27 (2021)

    До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпотезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських монастирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колекції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяльність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знання з української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує розвідка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського.
    Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 25 (2020)

    До чергового, 25-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню стародруків з фондів НБУВ; архівних документів до історії Української народної партії (1918–1921); матеріалів до шевченкознавства в листах Михайла Комарова. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті стосовно провенієнцій книжкових фондів навчально-допоміжних підрозділів Університету Cв. Володимира та іконографії образу Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст. з фондів НБУВ. Дослідження кодиколого-палеографічних та фонетичних особливостей Лавришівського Євангелія висвітлюють здобутки вітчизняних кодикологів. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, літописної археографії, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики, нумізматики. Проблеми цифрової гуманітаристики та баз даних культурної спадщини в бібліотеках України, а також критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування актуалізовані в новому розділі збірника «Інформаційний ресурс культурної спадщини».
    Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 24 (2019)

  • Випуск 23 (2019)

    Черговий, 23-й, випуск збірника продовжує публікацію наукових студій, що презентують архівну та бібліотечну спадщину України через оприлюднення нових джерельних матеріалів. Це статті, що залучають до наукового обігу, зокрема: опис особового архіву видатного  українського композитора Л. М. Ревуцького; аналітичні огляди різних напрямів діяльності Національної академії наук України; лінгвістичні та текстологічні характеристики слов’янських рукописів Лествиці Іоанна Синайського із фондів Інституту рукопису НБУВ. Історію книжкових колекцій та зібрань висвітлено в матеріалі, присвяченому проблемі виявлення родових бібліотек Подільської губернії початку ХХ ст. Об’єктами кодикологічного та кодикографічного дослідження стали рукописна пам’ятка римо-католицької гомілетики XV ст. з монастиря св. Еґідія в Нюрнберзі та грецький Евхологіон 1778 р. з колекції надазовських манускриптів В. І. Григоровича з фондів Державної бібліотеки Росії. Спеціальні історичні дисципліни представлені студіями з джерелознавства та історіографії. Публікація значного за обсягом та репрезентативного за змістом комплексу листів відомої української мисткині Олени Кульчицької до мистецтвознавця Стефана Таранушенка дає можливість розширити уявлення про її творчість 1957 року, задуми, що були втілені діячкою згодом, та, власне, про її особистість.
    Окрім того, збірник представляє рецензію на нове видання з історії Унійної Церкви в Україні та повідомлення стосовно атрибуції двох світлин з фондів Відділу образотворчих мистецтв НБУВ як нових джерел до біографії видатного художника ХІХ – початку ХХ ст. Вільгельма Котарбінського, життя і творчість якого тісно пов’язані з Україною.
     Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 22 (2018)

  • Випуск 20 (2016)

  • Випуск 19 (2015)

  • Випуск 18 (2014)

  • Випуск 17 (2013)

  • Випуск 16 (2012)

  • Випуск 15 (2012)

  • Випуск 14 (2010)

  • Випуск 13 (2009)

    До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до наукового обігу нові документальні джерела, досліджують зміст та склад рукописних і книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної бібліотеки імені Василя Стефаника, а також – у контексті наукових та культурних зв’язків – Російської національної бібліотеки. Це, зокрема, студії, присвячені історії та книговидавничим характеристикам книгозбірень монастиря Ордену босих кармелітів у Вишневці, “Студіону” у Львові, Київського комерційного інституту; дослідження українських, білоруських, російських рукописних джерел; статті зі спеціальних історичних дисциплін; публікації епістоляріїв Ф. П. Матушевського та М. С. Грушевського, П. Я. Стебницького та С. О. Єфремова; науково-прикладна робота стосовно сучасних технологій та нових матеріалів для зміцнення паперу тощо. Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал, який цікавиться вітчизняною історією.

  • Випуск 12 (2007)

    На основі вивчення архівних та книжкових фондів автори збірника репрезентують наукові студії з історико-книгознавчої проблематики, зокрема, стосовно досліджень сербських видань ХІХ ст. – періоду зародження славістики як науки про спільні корені фольклору, мови, історії слов’янських народів; стародруків ХVІІІ ст. Почаївської друкарні, що є частиною спільного українсько-російського проекту про кириличні видання ХVIII –першої половини ХІХ ст.; на архівних документах ІР НБУВ розкривається діяльність Ф. П. Максименка як дослідника стародруків і знавця рідкісних видань та ін. Об’єктом наукового дослідження стали історія бібліотеки Київського комерційного інституту, французька книга у бібліотеках подвижників української науки і культури кінця ХІХ – початку ХХ ст., студії зі спеціальних історичних дисциплін. Окремий розділ присвячений 80-річчю від заснування Відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 11 (2007)

    До збірника увійшли статті, які розкривають склад і зміст архівної та книжкової спадщини, що зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, зокрема, архіви Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та митрополита Андрея Шептицького, книжкові фонди Відділу стародруків та рідкісних видань. Окремий розділ присвячений спеціальним історичним дисциплінам: історіографії проблеми Уніатської церкви Правобережної України, джерелознавчим та біографічним аспектам наукової діяльності М. Ю. Брайчевського, кодикографії музичних знаменних рукописів поморської традиції. Продовжується рубрика "Публікація документів", в якій представлені актові документи Київського Золотоверхого Михайлівського монастиря, документальна спадщина Києво-Могилянської академії. Питання документально-інформаційних ресурсів та технологій репрезентовані в статтях Л. Чекмарьової та О. Вербіцької. Представлено тематичний покажчик студій, опублікованих у збірнику "Рукописна та книжкова спадщина України" за 1993–2006 рр. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 10 (2005)

    На основі вивчення архівних, рукописних та книжкових фондів, що зберігаються в НБУВ, автори розкривають актуальні питання наукової реконструкції комплексу документів з історії Києво-Могилянської академії, історії формування фонду “Київська духовна академія”. Об’єктом наукового дослідження стала архівна спадщина М. Ю. Брайчевського та С. Анського. Окремі студії присвячені історії православних єпархій, розвитку церковної освітянської та видавничої діяльності. Досліджуючи книжкові колекції та зібрання НБУВ, автори приділяють увагу історії науково-культурних зв’язків України та Польщі на початку ХХ ст., аналізу складу книжкової колекції Д. Г. Бібікова. Інші розділи збірника висвітлюють проблеми вивчення рукописної книги, документознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства. До публікації представлене листування козацької старшини ХVІІІ ст., документальний фрагмент з історії української кооперації. Розділ “Повідомлення” містить матеріали Міжнародної конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (12–14 жовтня 2004 р., м. Київ). Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 9 (2004)

    Залучаючи до наукового обігу нові джерелознавчі матеріали, що знаходяться в Інституті рукопису НБУВ, автори висвітлюють зміст та склад фондів Інституту, зокрема, фамільні архіви лівобережної шляхти ХVII–ХVІІІ ст., польського шляхетського роду Болсуновських, особовий фонд історика та археолога В. Данилевського та ін. Об’єктом досліджень стали мовознавчі розвідки про характерні риси східнослов’янських мовних редакцій у церковнослов’янських пам’ятках ХVІ ст., структуру, оформлення та текстовий аналіз півчих богослужбових книг, мову нотаріальних документів італійських греків ХІІ–ХІІІ ст., її текстові та граматичні особливості. У  нагоді фахівцям стануть студії про українську книжкову графіку, про розвиток нумізматичних досліджень наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., про кооперативно-просвітницьку діяльність М. Балліна тощо. Уперше запропоновані читачеві публікації документів, зокрема, епістолярії письменника Д. Мордовця та громадського діяча, мецената Є. Чикаленка, письменника І. Сенченка і літературознавця В. Півторадні, невідомі документи про діяльність фундатора відділу україніки НБУВ П. Я. Стебницького. Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 8 (2003)

    Залучаючи до наукового обігу нові джерелознавчі матеріали, що знаходяться в Інституті рукопису НБУВ, автори висвітлюють зміст та склад фондів Інституту, зокрема, фамільні архіви лівобережної шляхти ХVII–ХVІІІ ст., польського шляхетського роду Болсуновських, особовий фонд історика та археолога В. Данилевського та ін. Об’єктом досліджень стали мовознавчі розвідки про характерні риси східнослов’янських мовних редакцій у церковнослов’янських пам’ятках ХVІ ст., структуру, оформлення та текстовий аналіз півчих богослужбових книг, мову нотаріальних документів італійських греків ХІІ–ХІІІ ст., її текстові та граматичні особливості. У нагоді фахівцям стануть студії про українську книжкову графіку, про розвиток нумізматичних досліджень наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., про кооперативно-просвітницьку діяльність М. Балліна тощо. Уперше запропоновані читачеві публікації документів, зокрема, епістолярії письменника Д. Мордовця та громадського діяча, мецената Є. Чикаленка, письменника І. Сенченка і літературознавця В. Півторадні, невідомі документи про діяльність фундатора відділу україніки НБУВ П. Я. Стебницького. Розрахований на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 7 (2002)

    До збірника увійшли статті, які розкривають склад та зміст архівних і книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На нових джерельних матеріалах автори досліджують, зокрема, історію приватного зібрання магнатів Яблоновських, рукописи музично-сценічних творів сучасних композиторів, діяльність часопису “Рада”. Значна увага приділяється вивченню епістолярної спадщини як офіційних установ (Києво-Могилянська академія), так і видатних діячів української науки та культури (М.І. Петров та Ф. Р. Штейнгель). Аналітичному осмисленню рукописної та книжкової спадщини сприятимуть публікації документів, серед яких універсали, привілеї, купчі. Невідому сторінку з історії заснування першої публічної бібліотеки в м. Києві відкриває стаття про публічну бібліотеку Києва – "Аптеку для душі" П. Должикова. У випуску започатковано рубрики – "Спеціальні історичні дисципліни (краєзнавство, історична картографія, історіографія)" та "Проблеми кодикології та кодикографії". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 6 (2000)

    До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до обігу нові джерельні матеріали з фондів Інституту рукопису НБУВ, висвітлюють життєвий і творчий шлях видатних особистостей, діяльність яких припала на кінець ХІХ – початок ХХ ст., – відомого українського громадського діяча В. П. Науменка, педагога та музичного фольклориста П. Д. Демуцького, одного з фундаторів Української Академії наук, філолога Є. К. Тимченка та ін. Розвиток культурологічного процесу в Україні простежується у матеріалах про мистецтвознавчі розвідки довідково-біографічного характеру, зокрема, Шевченкіаду, академіка О. П. Новицького, про історію українських нотних видань 1917–1923 рр., про зародження та розвиток графічного лубка, який за три століття свого існування пройшов шлях від деревориту до офсетного друку, тощо. Об’єктом досліджень стала також історія окремих бібліотечних зібрань та особових архівних фондів – фамільного архіву родини Скоропадських, який репрезентує документи з історії Речі Посполитої, козацтва та гетьманства України; матеріали про склад та зміст рукописної і книжкової спадщини баронів де Шодуар тощо, які містять не лише документальні свідчення про певну особу та історичний рід, а й великий комплекс унікальних документів. У нагоді дослідникам стануть й публікації документів, зокрема, листи з архіву козацького полковника Іллі Новицього, які містять цінні джерела не лише до історії даного козацько-шляхетського роду, а й всієї України останньої третини XVII – початку XVIII ст. Започатковані рубрики "Наукові проблеми бібліографістики" та "Personalia". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 5 (2000)

    До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до наукового обігу нові джерельні матеріали, досліджують архівні та книжкові фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Більшість публікацій присвячена вивченню змісту та історії фондів, зокрема, бібліографічним раритетам архівознавства (навчальна література з архівної справи 20–30-х років); виданням Біблії, що виходили впродовж п’яти століть у різних країнах і становлять своєрідну колекцію Святого Письма у НБУВ (100 видань); російсько-єврейським періодичним виданням другої половини ХІХ ст. як фундаменту створення єврейської історичної школи; дослідженням історії книжкової колекції графів Хрептовичів, що налічує близько 2000 томів, та зібрання Я. С. Яблоновського, склад якого був типовим для родових бібліотек польського магнатства Правобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. Значна увага приділяється долі книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР у період окупації Києва у 1941–1943 р., а також поверненню культурних цінностей в Україну та ін. Окремий розділ висвітлює історію бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності Національної академії наук України. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

1-25 з 29