Архів номерів

  • Випуск 21 (2017)

    Черговий випуск збірника, репрезентуючи новітні студії з археографії, джерелознавства, архівознавства, книгознавства та інших спеціальних історичних дисциплін, залучає до широкого наукового загалу дослідження вітчизняних учених з рукописної та книжкової спадщини України. Зокрема, як джерело вивчення київської агіографії XVII ст. розглянутий рідкісний примірник «Житія святого Володимира» 1670 р.; визначені особливості богослужбового співу Києво-Печерської лаври; запропонована методика атрибуції дефектних видань; на основі інвентарного опису бібліотеки Золочівського василіанського монастиря кінця 60-х – початку 70-х років XVIII ст. реконструйований книжковий репертуар обителі; за даними покрайніх записів виведений образ власниці й дарувальниці кириличної книжки в Україні XVIII ст.; актуалізоване питання іконографічного вивчення сюжетних середників на українських шкіряних оправах XVI–XVII ст. До публікації представлені листи М. Драгоманова до М. Водовозова та невідомі науковій спільноті універсали гетьмана Івана Скоропадського з фондів Інституту рукопису НБУВ. Розділ, присвячений 100-річному ювілеєві НАН України та НБУВ, що відзначатиметься наступного року, складається зі статей з історії української науки взагалі та бібліотечної справи зокрема. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал, який цікавиться вітчизняною історією.

  • Випуск 4 (2025)

  • Випуск 3 (2025)

    Присвячується члену-кореспонденту Національної академії наук України, доктору історичних наук, професору Любові ДУБРОВІНІЙ — фундатору і багаторічному головному редакторові «Рукописної та книжкової спадщини України»

  • Випуск 2 (2025)

  • Випуск 1 (2025)

  • Випуск 4 (2024)

  • Випуск 3 (2024)

  • Випуск 2 (2024)

  • Випуск 1 (2024)

  • Випуск 31 (2023)

    До чергового, 31-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до широкого суспільного обігу результати наукових досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це студії, присвячені, зокрема: історії створення та долі унікальної рукотворної книги-альбому «Антольогія стрілецької творчости» (1915–1917); огляду епістолярної спадщини Пантелеймона Куліша з колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві; репрезентації тревелогів, створених у середині ХІХ ст. під час подорожей Сілезією, Моравією та Чехією членами родини Ґалаґанів – Григорієм Ґалаґаном і його матір’ю Катериною Ґалаґан; уведенню в науковий простір друкованих кіноплакатів із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як візуальних інформаційних джерел з українсько-польських культурних взаємин. Наука про рукописну книгу представлена кодикологічними, палеографічними, археографічними та історіографічними описами Теслугівського Апостола 1593–1594 рр. та поголосників з київської колекції партесної музики XVII–XVIII ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У низці статей актуалізується проблематика спеціальних історичних дисциплін. До публікації запропоновані рідкісне старопольське джерело з торговельного оподаткування у Варшавському старостві ХVІІ ст. та документальний комплекс з історії повсякдення селян прикордонних районів Поділля кінця ХІХ ст. – листування В. Г. Кравченка з Б. Д. Грінченком. Оглядовий допис узагальнює інноваційну практику надання доступу до світової документованої історико-культурної спадщини через використання імерсивних технологій. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 30 (2023)

    Наукові студії 30-го випуску збірника, залучаючи до суспільного обігу нові документальні джерела, висвітлюють результати гуманітарних студій архівної та книжкової спадщини України й світу. Серед тематики, актуалізованої у виданні: дослідження походження, датування, палеографічних та мовних ознак, контенту документів грецькою мовою з фондів Державного архіву Чернігівської області; джерелознавчий аналіз «Технического французско-русского словаря» гірничого інженера Аполлона Мевіуса крізь призму біографії автора; огляд документальної спадщини музею Товариства «Лемківщина» в архіві Історичного музею в Сяноці (Республіка Польща); результати комплексного вивчення діяльності бібліотек світських і духовних навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у 2-й половині ХІХ – на початку ХХ ст.; історико-кодикологічний аналіз рукописного збірника XVIII ст. з колекції Національного музею історії України та сербських рукописів XVII ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Спеціальні історичні дисципліни представлені дописами з джерелознавства, просопографії, архівознавства, документознавства, пресознавства. До наукового обігу залучено невідомі досі документи останньої третини XVII – першої третини XVIII ст. з історії Київщини з книгосховищ України та Польщі. Інформаційний ресурс культурної спадщини України поширено спробою кодифікації джерельної бази цільового інформаційного простору середньовічного стародруку «Євангелія учительного» Кирила Транквіліона Ставровецького. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 29 (2022)

    У 29-му випуску збірника репрезентовані фахові студії, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це розвідки, присвячені вивченню, зокрема: львівських видань богослужбових книг у василіянських монастирях Марамороського комітату (за матеріалами візитацій 1749 та 1756 років); церковноспівочих рукописів фонду 177 та збірки Михайлівського Золотоверхого монастиря Інституту рукопису НБУВ; особистої бібліотеки представника козацької старшини другої половини XVIII ст. Степана Лашкевича. До історико-культурного простору введено відомості про склад та зміст архівної спадщини академіка АН УРСР Івана Крип’якевича; дослідниці румейської мови, краєзнавці і збирачки фольклору греків українського Надазов’я Римми Харабадот. Дослідження книжкових застібок на українських кириличних пам’ятках XIV–XVIII ст. дозволило визначити їхні основні конструктивні типи, притаманні українським оправам періоду Середньовіччя та Ранньомодерної доби. Студії зі спеціальних історичних дисциплін представлені статтями стосовно історіографічного огляду видань та публікацій про Літопис Самійла Величка періоду незалежності України; характеристики документів Служби Уповноваженого фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням у НСДАП з Федерального архіву Німеччини; особливостей бібліотечно-бібліографічної класифікації літератури Фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ. Історія Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів висвітлена в публікації не друкованих раніше документів. Низка дописів присвячена ювілейним датам – 300-літтю від дня народження видатного українського філософа Григорія Сковороди та 150-тим роковинам від дня народження відомого історика Василя Данилевича. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 28 (2022)

    Наукові студії 28-го випуску збірника, залучаючи до суспільного обігу нові документальні джерела, висвітлюють результати гуманітарних досліджень архівної та книжкової спадщини України і світу. Серед тематики, актуалізованої у виданні: аналіз маргіналій на примірниках трактату Йогана Арндта в перекладі Симона Тодорського «Чотири книги про істинне християнство» (Галле, 1735) із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; вивчення репрезентації постаті Петра Могили у двох барокових проповідях Антонія Радивиловського, створених на роковини від дня смерті Київського митрополита; загальний огляд друкованих і рукописних матеріалів, пов’язаних з науковою діяльністю та біографічними відомостями українського культурознавця Олексія Селівачова (1887–1919), що відклались у приватному архіві; висвітлення наукового потенціалу Синодика Благовіщенського Золотоніського монастиря в контексті історичних, суспільних та культурних процесів, що відбувалися на українських землях у ранній модерний період; представлення даних відносно формування галузевих колекцій рідкісних видань у бібліотеках некласичних університетів України; введення до наукового простору результатів історико-кодикологічного описування українського перекладного медичного збірника XVII ст. з фондів Інституту рукопису НБУВ; визначення специфіки почеркознавчої експертизи рукописних пам’яток на основі досвіду експертних досліджень у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка; систематизація фундаментальних досягнень західноєвропейських та американських візантологів і палеославістів протягом півтораста років у міждисциплінарних студіях семітсько-сирійсько-грецького кондака та києво-руського кондaкaрного співу; дослідження процесів старіння особливо цінних документів на різних матеріальних носіях для створення та підтримання умов щодо забезпечення їхньої довговічності тощо. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією та культурою.

  • Випуск 27 (2021)

    До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпотезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських монастирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колекції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяльність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знання з української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує розвідка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського.
    Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 26 (2020)

    Наукові студії 26-го випуску збірника, залучаючи до суспільного обігу нові документальні джерела, висвітлюють результати гуманітарних досліджень архівної та книжкової спадщини України і світу. Серед проблематики, актуалізованої у виданні: характеристика особливостей фондів особового походження як складової частини Дипломатичного архіву України; реконструкція та аналіз стосунків і співпраці академіків Української академії наук В. І. Вернадського та С. О. Єфремова; визначення іноземних впливів та запозичень у старопольському кухарському рукопису XVIII століття; дослідження іконографії портретних зображень маршалів Франції доби Наполеона у гравюрах з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839; джерелознавче вивчення документів Головного відомства «Наука» Служби Розенберга як ідеологічної складової політики нацистів на окупованій території Східної Європи під час Другої світової війни; порівняльна характеристика, на прикладах Голокосту, геноциду в Руанді та Голодомору в Україні, застосування усної історії як інформації, що має доказове значення; огляд видань діаспорних та зарубіжних учених, які у своїх працях висвітлювали історію української імміграції до Канади в 1918–1939 роках; визначення історичних передумов виникнення таких суспільно-політичних феноменів, як панславізм, австрославізм та слов’янофільство, їхньої понятійної артикуляції та застосування у відповідний історичний період у конкретних країнах; виявлення інформаційного потенціалу документального комплексу джерел з історії Полтавщини гетьманських часів та епістолярію художниць-бойчукісток А. Іванової та О. Павленко 1965–1971 років та ін. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією та культурою.

  • Випуск 25 (2020)

    До чергового, 25-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню стародруків з фондів НБУВ; архівних документів до історії Української народної партії (1918–1921); матеріалів до шевченкознавства в листах Михайла Комарова. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті стосовно провенієнцій книжкових фондів навчально-допоміжних підрозділів Університету Cв. Володимира та іконографії образу Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст. з фондів НБУВ. Дослідження кодиколого-палеографічних та фонетичних особливостей Лавришівського Євангелія висвітлюють здобутки вітчизняних кодикологів. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, літописної археографії, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики, нумізматики. Проблеми цифрової гуманітаристики та баз даних культурної спадщини в бібліотеках України, а також критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування актуалізовані в новому розділі збірника «Інформаційний ресурс культурної спадщини».
    Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

  • Випуск 24 (2019)

    До збірника увійшли археографічні, джерелознавчі, кодикологічні студії, статті з історії книжкових колекцій та зібрань, публікації документів, інформаційні повідомлення, в яких висвітлюються різні напрями та аспекти дослідження рукописної та книжкової спадщини України. Так, у першому розділі збірника репрезентовано склад та зміст архівного фонду видатного українського композитора В. С. Косенка; історію формування, дослідження та використання фонду автографів Інституту рукопису НБУВ; діяльність академіка А. Д. Коваленка як ученого секретаря Президії Академії наук УРСР; текстологічний аналіз грецької грамоти Вселенського патріарха Єремії ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині тощо. Книжкові колекції та зібрання представлені студіями з іконографії образу св. Миколая в українських гравюрах доби Бароко на матеріалах ілюстрованих стародруків та мідних гравірувальних дощок XVII–XVIII ст. та статтею з дослідженням зібрання українського друкованого плаката 1920-х – початку 1930-х років з фондів НБУВ. У розділі «Кодикологія та кодикографія» уточнюється час написання та визначаються специфічні особливості української рукописної книги XVII ст. Джерелознавчі студії збірника присвячені характеристиці документів Оперативного штабу райхляйтера Розенберга стосовно використання радянських кінодокументів в ідеологічній боротьбі Третього райху проти більшовизму; узагальненню обговорення підбору вчителів і службовців для греко-католицьких початкових і середніх навчальних закладів на Холмщині та Підляшші через аналіз листування київського протоієрея Петра Лебединцева. У «Повідомленнях» надано інформацію про повернення з Німеччини в Україну Грамоти Петра І митрополитові Іоасафу Кроковському 1708 р., вивезену в роки Другої світової війни. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться історією України.

  • Випуск 23 (2019)

    Черговий, 23-й, випуск збірника продовжує публікацію наукових студій, що презентують архівну та бібліотечну спадщину України через оприлюднення нових джерельних матеріалів. Це статті, що залучають до наукового обігу, зокрема: опис особового архіву видатного  українського композитора Л. М. Ревуцького; аналітичні огляди різних напрямів діяльності Національної академії наук України; лінгвістичні та текстологічні характеристики слов’янських рукописів Лествиці Іоанна Синайського із фондів Інституту рукопису НБУВ. Історію книжкових колекцій та зібрань висвітлено в матеріалі, присвяченому проблемі виявлення родових бібліотек Подільської губернії початку ХХ ст. Об’єктами кодикологічного та кодикографічного дослідження стали рукописна пам’ятка римо-католицької гомілетики XV ст. з монастиря св. Еґідія в Нюрнберзі та грецький Евхологіон 1778 р. з колекції надазовських манускриптів В. І. Григоровича з фондів Державної бібліотеки Росії. Спеціальні історичні дисципліни представлені студіями з джерелознавства та історіографії. Публікація значного за обсягом та репрезентативного за змістом комплексу листів відомої української мисткині Олени Кульчицької до мистецтвознавця Стефана Таранушенка дає можливість розширити уявлення про її творчість 1957 року, задуми, що були втілені діячкою згодом, та, власне, про її особистість.
    Окрім того, збірник представляє рецензію на нове видання з історії Унійної Церкви в Україні та повідомлення стосовно атрибуції двох світлин з фондів Відділу образотворчих мистецтв НБУВ як нових джерел до біографії видатного художника ХІХ – початку ХХ ст. Вільгельма Котарбінського, життя і творчість якого тісно пов’язані з Україною.
     Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 22 (2018)

    До збірника увійшли археографічні, джерелознавчі, архівознавчі, кодикологічні студії, статті з історії книжкових колекцій та зібрань, публікації документів тощо, які висвітлюють різні аспекти вивчення рукописної та книжкової спадщини України. Так, статті, що висвітлюють певні знакові події з історії НАН України, зокрема святкування першого ювілею Академії, склад та зміст особових архівів академіків А. В. Чекунова, О. І. Бродського, А. Д. Коваленка, Є. П. Федорова, родини педагогів та краєзнавців Гориновичів з фондів Інституту архівознавства НБУВ та Інституту рукопису репрезентовані в першому розділі збірника. Дослідження книжкових колекцій та зібрань представлені розвідками про долю книгозбірень католицьких монастирів Волинської губернії у світлі їхньої касації 1832 р. російською імперською владою, про історію особового книжкового зібрання Д. І. Багалія, про становлення бібліотеки Київського реального училища. Студії стосовно атрибуції старообрядницького рукопису 20-х років ХІХ ст. та списків Уставу церковного Єрусалимського XVII ст. вирішують питання кодикології та кодикографії. Історіографічна, археографічна, джерелознавча проблематика аналізується в розділі «Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін». У збірнику також актуалізуються публікації нових документів та напрацювання в галузі інформаційних технологій. Комплекс тематичних статей присвячений ювілеєві відомого українського книгознавця С. Й. Петрова. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

  • Випуск 20 (2016)

    Черговий збірник продовжує презентацію наукових студій, що розкривають архівну та бібліотечну спадщину України через залучення нових джерельних матеріалів. Зокрема, це статті про досі невідомі науці фотографії давньоєгипетського папірусу з фондів ІР НБУВ, які дозволили з’ясувати власника та місце зберігання сувою; про зміст рукописної книги XVIIІ ст. з історії старопольської кухні; про грецький манускрипт із зібрання КДА з хронікою подій у Польщі 1766– 1767 рр. Долю книжкових зібрань та колекцій висвітлено в матеріалах з історії бібліотеки Одеського Рішельєвського ліцею та в огляді видань та рукописів з астрономії в книжкових зібраннях України XVIII ст. Спеціальні історичні дисципліни представлені дослідженням документів зі слов’янської тематики з фондів ІР НБУВ та аналізом матеріалів німецького бібліотекаря Олександра Гімпеля в зв’язку з долею бібліотек України періоду ІІ світової війни. Надано характеристику бібліотек, архівів та музеїв як соціальних інститутів, репрезентовано Український дипломатичний архів як джерело досліджень з історії консульської служби. Аналітичному осмисленню рукописної та книжкової спадщини сприятимуть публікації Літописця Видубицького монастиря початку XVIII ст., документів київських монастирів XVII–XVIII ст., автографів св. Ігнатія Маріупольського. Науково-прикладною статтею представлено засоби захисту документів від руйнівної дії мікроміцетів. У повідомленнях надається інформація стосовно історії та сьогодення славістики. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий суспільний загал.

  • Випуск 19 (2015)

  • Випуск 18 (2014)

  • Випуск 17 (2013)

  • Випуск 16 (2012)

  • Випуск 15 (2012)

1-25 з 39