Творча спадщина Івана Домарацького (за матеріалами київської рукописної пам’ятки української партесної музики)

Abstract

Українське музикознавство сьогодні розробляє ряд важливих пи­тань, пов’язаних з історією української музики від її найдавніших часів і до сучасності. Всебічно досліджується давня творча спадщина, яка дійшла до нас у рукописних збірках. Вивчення музичних рукописних пам’яток потребує спеціальних методів. Музикознавство вже накопичило значний досвід у розробці історіографічних питань, пов’язаних із систематизацією, каталогізацією, розшифровкою музичного тексту, іденти­фікацією (зокрема датуванням) рукописів. Важливим для подальших досліджень історії української музики є виявлення невідомих музичних пам’яток. Видатним явищем в історії музики є формування багатоголосного церковного співу кінця XVI - першої поло­вини XVIII ст., що відомого під назвою - партесний. Він представляє українське музичне бароко і не поступається значним досягненням української барокової архітектури, малярства та літератури. Партесна спадщина І. Домарацького свідчить про еволюційний характер процесів, що тривали в українській партесній музиці - посту­повий перехід від анонімних форм її фіксації до авторських. Відсутність єдиної тенденції у формі запису партесних творів свідчить про перехідний характер партесної доби в українському музичному мистецтві.