КОДЕКС МИХАЙЛА ГУНАШЕВСЬКОГО:СКЛАД ТА ІСТОРІЯ ПАМ’ЯТКИ

Анотація

Мета роботи. Дослідити склад та історію кодексу Михайла Гунашевського, представити його як цілісну пам’ятку та еґо-документ українського інтелектуала XVII ст., а також простежити історію побутування рукопису. Методологія. Застосовано комплексний підхід, що включає джерелознавчий, текстологічний, палеографічний та кодикологічний аналіз рукопису, а також історико-культурний, історіографічний, біографічний методи та порівняльний аналіз з іншими тогочасними пам’ятками. Наукова новизна. Здійснено всебічний аналіз кодексу як цілісної пам’ятки та унікального для української культури XVII ст. еґо-документа. Наголошено на важливості вивчення всіх складових кодексу, а не лише окремих найвідоміших текстів («Перестороги» та Львівського літопису). Систематизовано та уточнено складну історію побутування рукопису від його створення до потрапляння в сучасні фонди. Висновки. Кодекс М. Гунашевського є цінним та унікальним рукописним збірником для розуміння інтелектуального, духовного та культурного життя України середини XVII ст. Його зміст всебічно розкриває різноманітні зацікавлення упорядника — випускника Замойської академії та клірика Львівської єпархії М. Гунашевського, охоплюючи античну та сучасну літературу, полемічні, історичні, демонологічні, медичні, астрологічні тексти та документи. Пам’ятка демонструє ортодоксальний світогляд автора, його духовні пошуки та естетичні уподобання, відображаючи процес інтелектуального розвитку особистості. Кодекс, що має риси «Silva rerum» та еґо-документа і написаний кількома мовами, пройшов складний шлях від створення до сучасних досліджень та потребує подальшого комплексного вивчення.