Книжкові знаки на стародруках з бібліотеки графа Адама Ржевуського та членів його родини

Анотація

Метою роботи є дослідження книжкових знаків на стародруках з колишньої бібліотеки графа Адама Ржевуського та членів його родини, які зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Методологія. У дослідженні було використано палеографічний та історико-хронологічний методи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше до наукового обігу вводиться фрагмент книгозбірні родини Ржевуських, який надійшов до Інституту книгознавства у складі бібліотеки Бердичівського соціально-історичного і економічного музею (1926—1954) після його закриття у 50-х роках минулого століття і налічує близько 88 видань, зокрема стародруків з рукописними екслібрисами на титульних аркушах, суперекслібрисами на корінцях та маргіналіями на сторінках, які належали графу Адаму Ржевуському (1760—1825) — польському політику, дипломату й літератору, його дружині та дітям. Також наявні книги, які належали Олександрі Любомирській (1788—1865), дружині графа Вацлава-Северина Ржевуського (1785—1831). Усі досліджені видання, про які йдеться у статті, є стародруками, виданими французькою мовою між 1763—1816 рр. у Парижі, Амстердамі, Лондоні. Деякі з них є першодруками. Також у статті вперше репрезентовані книжкові знаки — рукописні автографи, суперекслібриси й один дарчий напис — з бібліотеки членів родини графа Адама. Висновки. Унікальний фрагмент бібліотеки родини Ржевуських, збережений завдяки зусиллям першого директора Бердичівського соціально-історичного музею Теодосія Мовчанівського (1899—1938), є потужною джерельною базою для дослідження книжкової культури польської аристократії 2-ї половини XVIII — 1-ї третини XIX ст., а також історії книговидавничої справи в Західній і Східній Європі. Окремий інтерес для досліджень становлять і численні маргіналії на книгах, особливо тих, що належали Кароліні Собанській.