З документів останньої третини ХVІІ – першої третини ХVІІІ ст. до історії Київщини

Анотація

Метою статті є залучення до наукового обігу невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, особливо такого її регіону, як Київщина. Методологія. У роботі використано насамперед біографічний та історико-логічний методи вивчення історичних джерел із залученням спеціальних методів археографії, джерелознавства, документознавства, архівознавства та палеографії. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше аналізується та публікується низка документів останньої третини ХVІІ – першої третини ХVІІІ ст. з історії Київщини із книгосховищ України та Польщі. Це, зокрема, документи з колекції Миколи Маркевича з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, які містяться у збірнику реґестів документів ХVІІ–ХVІІІ ст., упорядкованому українським істориком,та документи з актової книги ХVІІ–ХVІІІ ст. міста Козелець зі складу колекції польського історика Мар’яна Гожковського, що зберігається у відділі рукописів Бібліотеки Польської Академії мистецтв та Польської Академії наук. Висновки. Ця публікація проливає додаткове світло на історію важливого регіону України гетьманських часів. У статті наводяться невідомі раніше документи, що стосуються минулого Києва й Київщини, Київського та Переяславського полків, міст Переяслава і Козельця, їхньої соціально-економічної й церковної історії, деяких шляхетських та старшинських родів. Зокрема, публікуються акти обрання видатних церковних і культурних діячів України ХVІІ ст. Сильвестра Косіва та Йосифа Тризни, відповідно – київським митрополитом і архімандритом Києво-Печерської лаври, які підписали видатні церковні й політичні діячі Ігнатій Оксенович Старушич, Інокентій Гізель, Адам Кисіль, Остафій Виговський (батько гетьмана України) та інші. Доповнюють ці документи грамоти київських митрополитів Гедеона Четвертинського і Гавриїла Кременецького. На основі аналізу документів, що публікуються, визначено їхній інформаційний потенціал, по кожному з них виділено найважливіші відомості з історії Київщини гетьманських часів.