З "книги-архіву" Спасо-Преображенського Мгарського монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст.

Анотація

Мета роботи. У даній статті представлені архівні документи козацької доби з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Це – універсали гетьманів і полковників, які стосуються Мгарського монастиря, його маєтностей, відносин з Лубнами та Запорозькою Січчю. Безпосереднім завданням є введення до наукового обігу, актуалізація невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, передусім такого регіону, як Полтавщина. Методологія дослідження базується на використанні, насамперед, історико-логічного методу. Наукова новизна полягає в тому, що у статті розширюється джерельна база досліджень регіону. У вищезгаданих архівосховищах виявлено і вперше публікуються невідомі досі документи, насамперед публічно-правові акти – універсали й листи гетьманів та полковників (Івана Скоропадського, лубенських полковників Григорія Гамалії, Леонтія Свічки, Василя Савича і сотників). Переважна більшість документів належить до інших категорій актових документів – це дарчі, купчі, заповіти, судові постанови. Вони проливають світло на міське самоврядування Лубен, історію взаємовідносин генеральної та полкової влади з Церквою, передусім із Мгарським монастирем, механізм збільшення його землеволодіння. Загалом публіковані тут документи надають додаткову інформацію відносно історії Полтавщини останньої третини XVII – початку XVIII ст. Також у статті наводяться невідомі раніше документи, що стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Лубенського, Миргородського та Полтавського полків, Мгарського монастиря, їхньої соціально-економічної, політичної історії деяких старшинських родів. Висновки. На основі аналізу документів, що публікуються, виявлено їх інформаційний потенціал, по кожному з них виділено найважливіші відомості з історії Полтавщини, насамперед міста Лубни гетьманських часів.