Графіко-орфографічні особливості староукраїнського узусу в правописі конфесійних рукописних пам’яток останньої чверті XIV – першої чверті XVII ст.

Abstract

У староукраїнському правописі історія передачі голосних звуків є складною та суперечливою, що пов'язано з традиційно прийнятою багатодуплетністю букв при передачі голосних звуків. За об'єкт даного дослідження взято 20 конфесійних пам'яток кінця XIV - початку XVII ст., написаних церковнослов'янською MOвою української редакції і староукраїнською мовою, півуставом та "новим українським" уставом, які зберігаються, переважно, в Інституті рукописів ЦНБ ім В.І. Вернадського НАН України.