Василь Гнилосиров (1836—1900) — фольклорист: біографія як творення українського простору (за архівними джерелами)

Анотація

Мета статті — на основі архівних рукописних матеріалів проаналізувати принципи наукової роботи В. Гнилосирова як фольклориста, виявити зв’язок зібраної фольклорної колекції з життєписом записувача, обґрунтувати можливість використання цих рукописів не тільки для характеристики його як ученого, а й для реконструкції окремих періодів його біографії. Методологія дослідження передбачає застосування текстологічного аналізу, джерелознавчих методів, що базуються на принципах історизму, об’єктивності, дають змогу проаналізувати фольклорні записи як наукові документи, виявити їхнє значення для фольклористики. Наукова новизна праці полягає у спробі осмислити діяльність В. Гнилосирова як фольклориста через його рукописну спадщину — зафіксовані зразки усної народної творчості, програму збору етнографічного та фольклорного матеріалу. Паспортизовані варіанти пісень, фольклорної прози надають можливість пов’язати записи з населеними пунктами, де працював фольклорист, з його біографічними даними. Висновки. Рукописна колекція фольклору, що його зафіксував В. Гнилосиров, як і його листи та щоденники, — науковий документ, який виявляє не тільки наукові зацікавлення фольклориста. Записи надають змогу висвітлити ті наукові засади, що стали основою його роботи: прагнення точності фіксації на синтаксичному, лексичному і фонематичному рівнях, відтворення наголосів, фіксацію варіантів, первісну систематизацію зібраного, спорадичну паспортизацію зразків, коментування окремих варіантів, запис пояснень оповідачів, створення коротких словників діалектної лексики. Упорядкована ним програма записування етнографічного та фольклорного першоджерельного матеріалу — свідчення високого фахового рівня В. Гнилосирова, узагальнення його наукових знань, а також своєрідне віддзеркалення біографії дослідника.