Нотатки з історії українського рукописного мистецтва
Ключові слова:
рукопис, рукописне мистецтво, Остромирове Євангеліє , Київський ПсалтирАнотація
Мистецтво української рукописної книги, що має понад восьмисотлітню історію розвитку. Творення рукописної книги, яку ще називають манускриптом, кодексом, складний, тривалий процес. Він вимагає вміння, знань і таланту майстрів різних книжкових професій - каліграфів, художників, палітурників, тих умільців, які володіли секретами виготовлення добротних писемних матеріалів - пергаменту, паперу, чорнила, барв. Праця їх вважалася не тільки корисною, вельми потрібною, але й почесною “богоугодною”. Про це виразно свідчать велимовні записи у передмовах, післямовах, на берегах рукописних книг. Книги цінували, берегли їх, як дорогоцінні коштовності, постійно дбали про охайне ставлення до них. У численних приписках називаються кари, часом жорстокі, які чекають на цьому і на тому світі тих, хто незаконно привласнив книгу або її зіпсував. У різний час і за різних обставин більшість пам’яток українського рукописного мистецтва, зокрема, найдавнішого так званого пергаментного періоду (ХІ-ХІV ст.) були вивезені за межі України, здебільшого в Росію і зачислені до російського мовного ізводу, оскільки вважалося, що українського ізводу, так само як і білоруського, у той час не було. Згодом почалося методичне “науково обгрунтоване” віднесення їх до творів російської книжкової культури. Так було зроблено у порівняно недавні часи з найціннішими нашими пам’ятками, шедеврами світового рукописного мистецтва, знаменитими Остромировим Євангелієм 1056-1057 рр. і Київським Псалтирем 1397 р. та іншими визначними українськими манускриптами.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Запаско Я. П. (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.