Поезія Павла Тичини "Київ" в інтерпретації Антона Рудницького: компаративний аналіз рукопису та нотодруку
DOI:
https://doi.org/10.15407/rksu.31.021Ключові слова:
вірш Павла Тичини, Київ, рукопис, камерно-вокальний твір, композитор Антін Рудницький, емінентний текстАнотація
Мета роботи – порівняння рукописного та нотографічного варіантів пісні «Київ» Антона Рудницького на слова Павла Тичини. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого вивчення спадщини українського композитора Антона Рудницького в еміграційний період життя у США. У статті вперше проаналізовано його солоспів «Київ» на слова Павла Тичини та нотографію вокального твору (як рукопис, так і публікацію в США). У статті використано історичний, порівняльний та аксіологічний підходи. Методологію дослідження становлять історико-ретроспективний метод, використаний для розгляду суспільно-політичних обставин створення композиції, музикознавчий метод – для вивчення особливостей форми та системи виражальних засобів твору, компаративний – для порівняльного аналізу рукопису та друкованого видання, аксіологічний – для визначення етико-естетичної цінності внеску українських митців до світової скарбниці художньої культури. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу невідомого раніше в Україні рукопису А. Рудницького та його порівнянні з американським нотодруком. У статті вперше аналізується його сольна пісня, що увійшла до циклу «Чотири пісні про поневолену Україну» op. 26, крізь призму емінентності тексту. Висновки. Камерно-вокальний твір композитора української діаспори Антона Рудницького, а саме цикл «Чотири пісні про поневолену Україну» ор. 26, свідчить про його інтерес до поезії видатних майстрів слова патріотично-визвольної тематики. Вокально-фортепіанний дует «Київ» став оригінальним зразком емінентного тексту, суголосним часові його написання (1945) та спрямованим не лише в національне минуле, а й у майбутнє. Порівняння рукописного та друкованого варіантів виявило інтерпретаційну вагомість авторських ремарок і вказівок щодо характеру й темпоритмічних змін твору, його композиційно-смислової архітектоніки. Звернення А. Рудницького до звеличування Києва доводить нерозривну єдність мистецького українства у світі.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Оксана Володимирівна Фрайт, Ганна Василівна Карась

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

