"Волоське" грекомовне величання Достойно єсть в українських музичних рукописах XVII—XVIII століть: київська екзегеза

Анотація

Мета роботи. Гімн Достойно єсть є однією з найвідоміших молитов до Пресвятої Богородиці. В українських нотолінійних рукописах XVII—XVIII століть (Ірмолоях) вінбув представлений багатьма мелодичними версіями: слов’яно- та грекомовними.Об’єктом нашого дослідження є грекомовне величання Достойно єсть, яке в рукописах Великого Манявського скиту 1675—1676, 1684, 1731—1733 років і серединиXVIII століття мало назву «волоське». Мета роботи — з’ясувати його походження іпредставити цей твір у контексті української, греко-візантійської та молдавсько-волоської традицій церковного співу. Методологія. Робота спирається на порівняльнийметод дослідження греко-візантійських, молдавських та українських музичних рукописів. Наукова новизна. Встановлено, що в Ірмолої 1640-х років Києво-Межигірського монастиря цей самий твір був записаний з назвою «Достойно єсть грецький». Іншіукраїнські Ірмолої також містять цей спів без уточнення його походження. У результаті порівняльного дослідження віднайдене його грецьке джерело, а саме анонімний Достойно єсть другого іхосу. Цей твір демонструє спільні риси (лад і мелодичний малюнок) з Достойно єсть Григоріоса Протопсалтіса, який відомий під назвою «звичайний» (το συνηθισμένον) і досі виконується на богослужіннях Грецької ПравославноїЦеркви. Ремарка «волоське», що з’явилася в манявських рукописах, засвідчує тісніконтакти Великого скиту з волоськими та молдавськими монастирями. Разом з тим умолдавських Антологіях XVI століття саме цей грекомовний Достойно єсть не представлений. Висновки. Досліджуваний твір записаний середньовізантійською нотацією у грецьких рукописах та п’ятилінійною київською — в українських Ірмолоях. Середньовізантійська нотація була розшифрована п’ятилінійною київською. В українських рукописах записана екзегеза (ἐξήγησις), або виконавська реалізація грецькогоДостойно єсть другого іхосу.