Девальвація Переяславського акту і "Березневих статей" 1654 року: історіографічний дискурс

Анотація

Мета роботи: на основі наукових досліджень українських та зарубіжних авторів проаналізувати різні оціночні судження про події Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 рр. під проводом Хмельницького, багатовекторність його зовнішньої політики, політико-правовий характер договору, його короткострокові й віддалені наслідки. Методологія. Панівна за радянських часів марксистська методологія обмежувала наукові горизонти дослідника, але це не означає, що всі здобутки того періоду мають відкидатися. В умовах методологічного плюралізму основні засади історико-філософської методології продовжують функціонувати, оскільки історії без філософії не існує, так само, як філософії без історії. Отже, застосовуються принципи об’єктивності, діалектичної логіки, детермінізму, комплексного аналізу, термінологічної визначеності; в арсеналі методів — порівняльно-історичний, критичний та інтерпретації. Наукова новизна. Історіографічний аналіз найбільш відомих публікацій з означеної теми засвідчує її дискусійність. Приходить розуміння, що наукові позиції деяких авторів не так просто заперечити або відхилити чи то погодитися з ними, адже кожен має право на власну думку. Новий погляд на тогочасні історичні події спонукатиме науковців ще неодноразово повертатися до цієї проблеми, враховуючи чергову девальвацію нечітко сформульованої Переяславської угоди 1654 р., яка упродовж століть існувала віртуально. Висновки. Дилеми «возз’єднання»—«приєднання», «протекторат»—«унія», «інкорпорація»—«союз» привертають увагу багатьох українських і зарубіжних дослідників. Завдяки науковим зусиллям істориків, юристів проаналізовано суть «Березневих статей» як унормованих попередніх домовленостей. Виявлено, що серед запропонованих варіантів їхнього політико-правового тлумачення перевага надається терміну договір/угода. в якому зафіксовано автономний статус Гетьманщини, що означало її визнання на міжнародному рівні. Його девальвація розпочалася внаслідок підписання Андрусівського перемир’я 1667 р. між Московією та Річчю Посполитою з подальшою інкорпорацією українських земель до складу Російської імперії.