Епістолярна спадщина Пантелеймона Куліша з колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві
DOI:
https://doi.org/10.15407/rksu.31.052Ключові слова:
П. Куліш, листування, українсько-польські відносини, українська культура, українська та польська історіографія, ХІХ століття, М. Ґрабовський, К. Шайноха, Л. КубаляАнотація
У бібліотеці Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві були віднайдені 10 не введених досі до наукового обігу листів Пантелеймона Куліша. Метою роботи є з’ясування обставин, за яких ці листи були написані, проаналізувати їхній зміст та встановити в окремих випадках адресата і датування документів. Методологія. Зіставляючи факти з листів з даними інших джерел, у статті з’ясовано, кому і коли було їх надіслано, де це не вказано в текстах документів. Комплексний аналіз життєвого і творчого шляху П. Куліша та порівняння відомих даних з інформацією в листах дозволили розширити уявлення про його діяльність в окремі періоди життя, зокрема налагоджувані ним контакти і трансформацію поглядів. Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження до наукового обігу введено листи Пантелеймона Куліша з 1860-х та 1880-х років до представників польської інтелігенції – М. Ґрабовського, К. Шайнохи та Л. Кубалі, з якими український інтелектуал підтримував контакти. Висновки. У 1860-х роках П. Куліш продовжував листуватися з М. Ґрабовським, обговорюючи з ним свої наукові знахідки та плани. Погляди П. Куліша на історію України тоді трансформувалися, що відображено в листі. Зацікавленість історичною тематикою проявляється і у другому листі цього періоду – до відомого польського історика К. Шайнохи. Паралельно зі службовими справами, у Варшаві П. Куліш знаходив час, щоб збирати матеріали для своїх наукових робіт та обмінюватися ними з польськими колегами. Листи до історика Л. Кубалі з 1880-х років містять певну інформацію про подальші наукові пошуки, літературну та перекладацьку діяльність П. Куліша, а також про проблеми польсько-українського порозуміння, яке намагався ініціювати П. Куліш, питання, пов’язані з його переходом в австрійське підданство та отримання концесії на друкарню у Львові. Регулярне листування з Л. Кубалею свідчить про досить добре їхнє знайомство та бажання польського вченого допомогти П. Кулішу налагоджувати контакти та вирішувати бюрократичні справи.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ірина Геннадіївна Адамська

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

