Епістолярна спадщина Пантелеймона Куліша з колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві

Автор(и)

  • Ірина Геннадіївна Адамська Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

DOI:

https://doi.org/10.15407/rksu.31.052

Ключові слова:

П. Куліш, листування, українсько-польські відносини, українська культура, українська та польська історіографія, ХІХ століття, М. Ґрабовський, К. Шайноха, Л. Кубаля

Анотація

У бібліотеці Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві були віднайдені 10 не введених досі до наукового обігу листів Пантелеймона Куліша. Метою роботи є з’ясування обставин, за яких ці листи були написані, проаналізувати їхній зміст та встановити в окремих випадках адресата і датування документів. Методологія. Зіставляючи факти з листів з даними інших джерел, у статті з’ясовано, кому і коли було їх надіслано, де це не вказано в текстах документів. Комплексний аналіз життєвого і творчого шляху П. Куліша та порівняння відомих даних з інформацією в листах дозволили розширити уявлення про його діяльність в окремі періоди життя, зокрема налагоджувані ним контакти і трансформацію поглядів. Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження до наукового обігу введено листи Пантелеймона Куліша з 1860-х та 1880-х років до представників польської інтелігенції – М. Ґрабовського, К. Шайнохи та Л. Кубалі, з якими український інтелектуал підтримував контакти. Висновки. У 1860-х роках П. Куліш продовжував листуватися з М. Ґрабовським, обговорюючи з ним свої наукові знахідки та плани. Погляди П. Куліша на історію України тоді трансформувалися, що відображено в листі. Зацікавленість історичною тематикою проявляється і у другому листі цього періоду – до відомого польського історика К. Шайнохи. Паралельно зі службовими справами, у Варшаві П. Куліш знаходив час, щоб збирати матеріали для своїх наукових робіт та обмінюватися ними з польськими колегами. Листи до історика Л. Кубалі з 1880-х років містять певну інформацію про подальші наукові пошуки, літературну та перекладацьку діяльність П. Куліша, а також про проблеми польсько-українського порозуміння, яке намагався ініціювати П. Куліш, питання, пов’язані з його переходом в австрійське підданство та отримання концесії на друкарню у Львові. Регулярне листування з Л. Кубалею свідчить про досить добре їхнє знайомство та бажання польського вченого допомогти П. Кулішу налагоджувати контакти та вирішувати бюрократичні справи.

Біографія автора

  • Ірина Геннадіївна Адамська, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    кандидат історичних наук

Завантаження

Опубліковано

2023-10-24

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Ірина Геннадіївна Адамська. (2023). Епістолярна спадщина Пантелеймона Куліша з колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. Рукописна та книжкова спадщина України, 31, 52-81. https://doi.org/10.15407/rksu.31.052

Схожі статті

1-10 з 900

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.