Грецький Евхологіон 1778 р. із колекції над азовських рукописів В. І. Григоровича у фондах Державної бібліотеки Росії в Москві

Анотація

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомого джерела з історії культури греків українського Надазов’я, що сприятиме вивченню особливостей релігійного життя грецької громади у XVIII–XIX ст. у Криму та Надазов’ї. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексу історичних, мовознавчих та джерелознавчих методів, уживаних у палеографічних та кодикологічних студіях. Наукова новизна зумовлена залученням до історичних, зокрема релігієзнавчих, праць невідомих раніше матеріалів, які можуть сприяти розв’язанню питань реконструкції світогляду й повсякденного життя греків як у Криму, так і після їхнього переселення до Надазов’я. Висновки. Рукопис придбав В. І. Григорович 1874 р. під час науково-пошукової подорожі Надазов’ям у місцевого жителя. Уперше кодекс побіжно описав німецький орієнталіст Отто Блау. Нині кодекс зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки в Москві (колекція В. Григоровича, № 62). Евхологіон був створений 1778 р. – після виходу християн із Криму, але до заснування грецьких сіл і м. Маріуполя. Запропонований археографічний опис і зміст рукопису містять перелік богослужбових та інших текстів і молитов грецькою та урумською мовами. У складі рукопису також – місячний календар на 1779 р., Місяцеслов і низка неканонічних молитов та народних замовлянь проти хвороб. Значна частка текстів була скопійована з друкованих грецьких видань, інші корелюють з уже відомими нам текстами народних молитов і замовлянь, зокрема з молитвами св. Кипріяна і св. Георгія. Окремі замовляння збірки спрямовані проти демонів або персоніфікованих хвороб, відомих грекам під назвами Аври, Матки, Гелу, Мігрені. Рукопис містить чимало поміток і записів тюркськими (урумськими) діалектами, що свідчить про їхню поширеність серед кримських і надазовських греків.