Наукова та епістолярна спадщина Римми Семенівни Харабадот (за матеріалами ф. 426 Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

Анотація

Мета роботи – укладання біографії та огляд наукової спадщини Римми Семенівни Харабадот, дослідниці румейської мови, краєзнавиці і збирачки фольклору греків українського Надазов’я. Методологія. У роботі використані спеціальні методи архівознавства, біографістики, систематизації, датування та опису документів. Наукова новизна. Уперше представлені життєпис Римми Харабадот, аналітичний огляд її наукових праць, характеристика краєзнавчої діяльності, склад особового архіву в контексті елліністичних та антропологічних студій, зокрема стосовно стану новогрецьких румейських діалектів і збереження національної ідентичності. Висновки. Римма Харабадот народилася 8 червня 1927 р. в румейському селі Велика Каракуба. Родина постраждала від першої хвилі репресій і опинилася спочатку в Тбілісі, де Римма закінчила середню школу, а потім у Львові, де вона продовжила навчання. Вищу освіту отримала в 1955 р. у Львівському університеті імені Івана Франка за спеціальністю «класична філологія». Переважну частину трудової діяльності присвятила бібліотечній справі, багато років працювала у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. Авторка-укладачка описів грецьких і латинських стародруків, низки статей з історії греків у Львові. Брала участь у діалектологічних експедиціях до румейських сіл Надазов’я, де зібрала значні матеріали румейської народної творчості. Головну мету життя вбачала в укладанні словників румейської мови. Підготувала й видала словник каракубського діалекту румейської мови. Співучасниця спільного проекту з підготовки румейськоросійського і російсько-румейського словника. Усіляко сприяла поширенню грецької культури в Україні, збереженню румейської національної ідентичності. Померла 20 листопада 2017 р. у Львові.