Внесок представників дворянського стану земських установ у розвиток бібліотечної справи Харківської губернії (1864–1914 рр.)

Анотація

Метою роботи є дослідження діяльності представників дворянського стану в органах місцевого самоврядування, які зробили вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи Харківської губернії. Методологічною основою роботи став регіональний підхід до проблеми визначення ролі дворянських гласних у організації земської позашкільної освіти. Проблемно-хронологічний метод дозволив визначити хронологічні рамки роботи та відслідкувати послідовність змін питання, актуалізованого в розвідці. Історичний метод дає змогу дослідити процеси виникнення та становлення земських бібліотек. За допомогою порівняльного аналізу ми з’ясовуємо відмінності в діяльності земських гласних українських губерній на ниві позашкільної освіти. Наукова новизна. Уперше проведено аналіз діяльності гласних від дворянського стану в органах земського самоврядування з вирішення проблеми розвитку бібліотечної справи Харківської губернії. Доведено, що зусилля дворян, спрямовані на створення бібліотек при училищах та школах, організацію вчительських бібліотек та безплатних народних бібліотек, а також проведення читань та занять у вечірніх і недільних школах, безпосередньо сприяли зростанню грамотності серед населення. Висновки. У Харківській губернії упродовж 1864–1914 рр. виникали та поширювалися шкільні, учительські та народні бібліотеки, бібліотеки-читальні, книжкові крамниці, які відкривалися завдяки зусиллям земських установ. Позашкільна діяльність Харківського земства цілком залежала від складу гласних земських зборів, які ініціювали проекти щодо розвитку бібліотечного будівництва. Це дає нам право стверджувати, що основною рушійною силою у становленні народно-бібліотечної справи Харківської губернії були гласні від дворянського стану.