Земське та сільське самоврядування у становленні вітчизняної бібліотечної справи у другій половині ХІХ — на початку ХХ століть (до передумов Української революції 1917—1921 років)

Анотація

Мета роботи: охарактеризувати роль органів земського і сільського самоврядування другої половини ХІХ — початку ХХ ст. у становленні вітчизняної бібліотечної справи та оцінити відповідний внесок у контексті визрівання передумов національно-культурного відродження часів Української революції 1917—1921 рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, соціокультурному й модернізаційному підходах, а також методах загальнонаукових (індукції, логіки, аналізу, синтезу) і спеціально-історичних: наративному, історико-генетичному, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна. Уперше в історіографії висвітлено внесок органів земського й сільського самоврядування у становлення вітчизняної бібліотечної справи в контексті визрівання передумов Української революції 1917—1921 рр. Висновки. Реформи сільського самоврядування 1861—1871 рр. та земська 1864 р. дали імпульс співпраці земств і сільських самоврядних установ у вітчизняному бібліотекотворенні. З кінця 1870-х років самоврядні органи селян під орудою земств забезпечували функціонування нового типу безкоштовних публічних бібліотек — сільських, виділяли й утримували приміщення, оплачували технічний персонал тощо. Натомість земства забезпечували книгами, фаховим персоналом, вели просвітницьку роботу в бібліотеках. Селяни неохоче погоджувалися на свою частку витрат. Тому земства були залежні від рішень селянських органів. Позитивні зрушення сталися завдяки земським службовцям, які представляли демократичну інтелігенцію й перебували під впливом пропагандистського народництва, а з 1901—1905 рр. — партій есерів та українських есерів. Під час революції 1905—1907 рр. земці сприяли висуненню селянськими громадами вимог щодо збільшення мережі сільських бібліотек. Поява в 1905 р. селянських республік, в одній з яких — Сумській — селяни видавали газету, що нею оголосили царську владу скасованою, разом з певними досягненнями в розбудові сільських бібліотек земствами й сільськими громадами, в чому активну участь брали осередки Просвіти, засвідчили: першими десятиліттями ХХ ст. на селі інтенсифікувалося становлення бібліотечної справи. Це підготувало базу для національно-культурного відродження за умов Української революції 1917—1921 рр.