Мова староукраїнських календарів і календарна поезія XVII–XVIII ст

Автор(и)

  • Горобець В. Й. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор

Ключові слова:

календарна поезія, мова староукраїнських календарів

Анотація

Текстологічний аналіз староукраїнських календарів засвідчує системний розвиток метеорологічного словника ХVІІІ ст., розмаї­тість якого пов’язана з демократизацією літературних норм мови, з урахуванням образно-поетичних форм вислову, що дається взнаки і в дотичних лексико-тематичних групах, які характеризують лю­дину та довколишній побут. Давні календарі, зокрема прогностики, у прикладній частині, що мала побутово-господарське спрямування, містили цікаві відо­мості про вплив планет (звідси синонім - планетники), космосу на все живе та викликані ними стихійні явища, погодні умови тощо. Самодостатнє значення мають свідчення календарів-прогностиків про уроджені та набуті риси вдачі і поведінки особистості, пов’язані з основними психотипами людини, її досвідом, як і назви хвороб та застереження щодо способу уникнення всіляких ризиків у так звані “критичні дні” календаря тощо.

Біографія автора

  • Горобець В. Й., Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    кандидат філологічних наук 

Завантаження

Опубліковано

2025-04-18

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

1-10 з 20

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.