Бібліотечна думка в контексті європейського історико-культурного розвитку ХVІІІ- початку ХХ ст.

Abstract

Наука як особлива сфера культури є порівняно новим фено­меном в історії людства, оскільки в академічному її розумінні сфор­мувалася тільки в ХVІ-ХVІІ ст. і є специфічною формою світогляду Нового часу. Теоретичне знання про бібліотеку існувало з часів її виникнення і відображалося у бібліотечних класифікаціях, практичних керів­ництвах, бібліографічних покажчиках, починаючи з V ст. до н. е. В Україні бібліотекознавство формується як самостійний науко­вий напрям наприкінці XIX - на початку XX ст. Засновниками харківської бібліотекознавчої школи були К. Рубинський, Л. Хавкіна, X. Алчевська. Одночасно формується бібліотекознавча школа в Києві. Розробка питань організації бібліотечної справи, вироблення моделі розвитку універсальної наукової бібліотеки здійснюються під час і після створення (1918) Національної бібліотеки Україн­ської держави в Києві її засновниками - В. Вернадським, С. Єфремовим, Г. Житецьким, В. Кордтом, А. Кримським.