Комплекс рукописних документів з історії Києво-Могилянської академії: до проблеми реконструкції

Анотація

Одним з найважливіших завдань, які постають на сучасному етапі розвитку спеціальних історичних наук перед археографією в контексті вивчення рукописної спадщини України, є наукова ре­конструкція та дослідження комплексів рукописів, їх грунтовний аналіз, адже саме документальна спадщина має непересічне, особ­ливе значення - вона залучає до соціального та наукового обігу нову, досі невідому дослідникам інформацію, що всебічно висвіт­лює усі етапи й процеси розвитку суспільства в його взаємозв’язках, сприяє вихованню духовності, закладає фундамент розвитку націо­нальної самоповаги українського народу. Зауважено, що документальні матеріали - основа історичних досліджень. Від того, як вони розробляються, залежить подальший розвиток історичної науки, бо тільки введення в нау­ковий обіг нових джерел дає можливість розкрити нові, досі незна­ні сторони історичного процесу. Саме архівна спадщина Києво-Могилянської академії всебічно репрезентує статус Академії у різні роки, визнання її з боку польського та російського урядів, української гетьманської влади та козацтва, фіксує розвиток нав­чальних предметів, фінансовий і матеріальний стан, висвітлює взаємовідносини з іншими установами; є комплексним культурно-історичним явищем, що має велике значення для історичного документознавства, джерелознавства, бібліотечного фондознавства, а також непересічним інформаційним джерелом з історії розвитку Академії. Проведений аналіз свідчить, що саме від рівня використання історичних джерельних комплексів КМА, їх аналізу і повноти, рівня опрацювання, наукової критики і методів використання залежить якість і ефективність історичних досліджень з історії КМА та її внеску в розвиток освіти, переконливо доводить широкому загалу науковців унікальність збережених документів, з’ясовує їх науковий, історико-культурний внесок у національну спадщину України.