Скорбота і сльози покаяння в оцінках печерської спільноти
DOI:
https://doi.org/10.15407/j50dzr06Ключові слова:
історія емоцій, печаль і сльози, Києво-Печерський патерик, Києво-Печерський монастир, українське середньовіччяАнотація
Мета дослідження – реконструкція ідеальної складової емоційного світу людини українського середньовіччя, а саме – оціночного ставлення чернечої спільноти Києво-Печерського монастиря до покаянних печалі та плачу на основі джерел, які репрезентують печерську традицію, та порівняння цих оцінок із тими, що представлені в перекладних та інших оригінальних текстах Русі. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного, історико-хронологічного та історико-системного методів, а також інтерпретаційного. Зазначений методологічний підхід дозволяє шляхом детального аналізу контекстів реконструювати погляд печерської общини на покаянні плач і смуток упродовж певного хронологічного періоду (ХІ–ХVІ ст.) у його зв’язку із загальнохристиянською і давньоруською традиціями. Наукова новизна полягає у виявленні релігійно-етичних основ людських переживань емоційного світу соціуму українського середньовіччя, зокрема сприйняття печалі та сліз покаяння, яке мало потенційний вплив на реальний вимір емоційного світу. Детально розкрито оціночне ставлення до покаянних нерадісних емоцій у середовищі братії Печерської общини. Набули подальшого розвитку наукові знання про Києво-Печерський патерик як цінне джерело до реконструкції ідеальної сфери емоцій давньоруської доби. Висновки. У результаті аналізу текстів з’ясовано, що оцінки сліз і скорботи покаяння в середовищі общини Печерського монастиря були однозначно позитивними. Це засвідчено численними контекстами Києво-Печерського патерика, Повчань прп. Феодосія та Слів свт. Кирила Туровського. Аналізовані нерадісні емоції були предметом повчання, настанови. Їхня цінність підтверджувалася авторитетом Святого Письма. Вони розумілися як запорука спасіння душі, згадувалися вконтексті подвигів і як приналежні святим. Покаянні печаль і плач, згідно з текстом, мали позитивні наслідки, в тому числі найголовніший для печерської спільноти – вічну радість у Царстві Небесному. Виявлене оціночне ставлення до аналізованих емоцій було суголосним східнохристиянській і давньоруській традиціям.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Петрушко Л. А.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

