Читання між рядків: потенційні та латентні сльози і печаль у Києво-Печерському патерику

Анотація

Мета роботи. Пошук та аналіз потенційних і латентних згадок сліз і печалі в тексті Києво-Печерського патерика. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу, синтезу та узагальнення, класифікації та систематизації, індукції та дедукції, текстологічного аналізу, компаративного, контент-аналізу та інтерпретаційного. Наукова новизна. У дослідженні вперше здійснено спробу відшукати та проаналізувати потенційні та латентні згадки сліз і печалі в тексті Києво-Печерського патерика. Висновки. У результаті пошуку можливих та опосередкованих згадок сліз і печалі було віднайдено понад 100 потенційних та латентних повідомлень про названі емоції. Можливі (не)радісні емоції (близько 79) запропоновано за зразком існуючих повідомлень про смуток і плач. Найбільше їх належить до таких обставин, як молитва, покаяння та прохання; менше – повчання, батьківські хвилювання за дітей, спільні нещастя, загроза спасінню ближнього, перешкоди на Богоугодному шляху, смерть, зустріч, радісне зворушення. Невисловлені прямо плач і скорботу (близько 24) ми «реконструювали» на підставі наявних поряд у тексті звісток про нерадісні емоції, повідомлень про утішення, про неможливість терпіти певні ситуації, про обтяжуючі обставини, а також про радість, про спокій чи бадьорість, які в тих випадках є чимось винятковим, таким, що викликає навіть подив. Ці (не)радісні емоції стосуються труднощів чернечого подвигу (їх особливо багато), власних гріхів та ближніх (загрози спасінню через відхід з монастиря), перешкод на Богоугодному шляху, загрози життю/благополуччю дітей, особистих нещасть, відсутності матеріальних благ, загрози честі. Вважаємо, що відсутність згадок нерадісних емоцій могла пов’язуватися з тим, що для печерської спільноти властивою була помірна емоційність, що й відображено в тексті. Думка про те, що скорбота в окремих випадках (труднощі монашеського подвигу) замовчувалася, що автори уникали таких звісток, видається нам малоймовірною, адже все одно про ці труднощі духовної боротьби та духовної праці над собою повідомляється. Перспективами дослідження можна назвати вивчення в запропонованому ключі інших джерел, що репрезентують печерську традицію, а також оригінальних пам’яток східноєвропейського Середньовіччя.