Нормативно-правове регулювання оцифрування фондів закладів культури як вимога для розбудови державних інтеграційних електронних ресурсів національного історичного та культурного надбання

Анотація

Мета дослідження: розпочати ґрунтовне обговорення питання створення в Україні нормативно-правової бази, яка повинна визначати засади загального характеру щодо оцифрування фондів закладів культури з урахуванням міжнародних стандартів та багаторічного світового досвіду оцифрування фондів архівами, бібліотеками та музеями, зокрема українськими. Методологія статті базується на застосуванні загальнонаукових методів, зокрема системного, поняттєвого аналізу, порівняльного та ретроспективного, а також емпіричного. Наукова новизна полягає в порушенні питання створення в Україні науково обґрунтованої нормативно-правової бази щодо оцифрування фондів закладів культури як нагальної потреби для збереження фондів та технологічного підґрунтя для інтеграції окремих фондів користування в єдиний електронний інформаційний ресурс. Висновки. Упущення щодо відсутності єдиних загальних вимог до цифрових копій фондів закладів культури, ідентифікації цих копій та їхнього призначення, що регулюються відповідними нормативно-правовими актами Україні, утворилося внаслідок браку доведених до практичної реалізації проєктів щодо створення загальних інтеграційних електронних інформаційних ресурсів відповідно до міжнародних стандартів та кращих практик, а також доступності відносно простих для застосування технологій оцифрування документів. Це призвело до створення в Україні багатьох електронних інформаційних ресурсів локального значення. В умовах відсутності зазначеної нормативно-правової бази такі інформаційні ресурси є здебільшого технологічно несумісними, що призводить до потреби повторного оцифрування фондів або конвертування великих за розміром масивів цифрових даних в інші формати. Вочевидь, процеси повторного оцифрування сприяють погіршенню збереженості фондів. Позитивні кроки для створення єдиної нормативно-правової бази виконані в архівній сфері як результат науководослідної роботи, зокрема розроблено низку методичних рекомендацій, що затверджені нормативними документами. Ці документи можуть стати підґрунтям для створення відповідного нормативно-правового акта загального характеру, що пошириться на всі юридичні особи України, незалежно від форми їх власності, які виконують завдання оцифрування національного історичного та культурного надбання.