Уніфікація реєстрів наукового призначення за допомогою CRIS-систем (на прикладі Національної електронної науково-інформаційної системи)
DOI:
https://doi.org/10.15407/2t0dnz83Ключові слова:
відкрита наука, CRIS-система, Європейський дослідницький простір, Національна електронна науково-інформаційна система, URISАнотація
Метою роботи є окреслення необхідності та пропонування можливих шляхів забезпечення роботи та уніфікації українських реєстрів наукового призначення за допомогою Національної електронної науково-інформаційної системи в контексті цифрових трансформацій та запровадження державної політики відкритої науки в Україні. Методологія. Робота спирається на порівняльний метод пізнання. Застосовано також статистичні методи опрацювання наукових матеріалів, методи узагальнення та систематизації. Наукова новизна. На основі розгляду алгоритму роботи модуля проведення процедури включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, задля подальшої уніфікації вперше запропоновано аналогічні схеми роботи для модулів проведення процедури реєстрації наукових об’єктів, що становлять національне надбання, а також ведення Реєстру дослідницьких інфраструктур. Висновки. У статті здійснено аналіз можливих шляхів уніфікації реєстрів наукового призначення в Україні із застосуванням потужностей Національної електронної науково-інформаційної системи. Актуальність обраної теми та досліджуваної проблеми обумовлена тим, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами передбачає курс України, що спрямований на залучення її до Європейського дослідницького простору. Таке залучення неможливе без узгодження діючих державних політик у сфері науки (зокрема політики відкритої науки), а також без створення та вдосконалення інструментів реалізації такої політики. Тому розгляд поточного стану та можливих шляхів розвитку й удосконалення процесів, які забезпечуються модулями Національної електронної науково-інформаційної системи, є актуальним з огляду на те, що ця система є інструментом прямої дії щодо реалізації політики відкритої науки в Україні. За підсумками дослідження було отримано висновки стосовно складності зведення українських реєстрів наукового призначення до єдиної форми та нормативів, однак наголошено, що процес максимально можливої уніфікації реєстрів є хоча й непростим, але необхідним.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Жарінов С. С., Василенко А. Ю., Красовський О. С., Рибалко Я. В.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

