Критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування

Анотація

Мета роботи – виявити та узагальнити критерії відбору об’єктів історикокультурної документальної спадщини для оцифрування та подальшого їх збереження й забезпечення доступу для користувачів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системного підходу, аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних підходів та розвинутої системи критеріїв і пріоритетів; узагальненні цих критеріїв відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування та умов, які потрібно враховувати; необхідності узгодженої позиції різних відомств у цьому напрямі; залученні офіційної експертизи для визначення послідовності та пріоритетів для уникнення дублювання оцифрування. Висновки. Відбір об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування є завданням, яке має підтримати баланс між національним значенням фондів для історії національних держав та історії людства, запитами користувача та завданням збереження фондів. Оцифрування надає значних переваг користувачам цифрових культурних ресурсів. Основними критеріями відбору об’єктів для оцифрування є: цінність, унікальність, рідкісність документів; документи, що відносяться до об’єктів національного надбання; документи, що мають дослідницьку цінність; документи, які мають незадовільний фізичний стан; документи, що мають загрозу втрати інформації; документи підвищеного попиту та видання, наявні в обмеженій кількості. Головною метою відбору об’єктів культурної спадщини для оцифрування є сприяння утвердженню української ідентичності, введенню в широкий соціальний обіг цифрових об’єктів національної пам’яті України та спадщини світу, інтеграції різних українських цифрових культурних інфор- маційних ресурсів в єдину інформаційну систему.