"Читабельний простір" козацької старшини другої половини XVIII століття: особиста бібліотека Степана Лашкевича
Ключові слова:
історія читання, історія бібліотек, читацькі практики, Гетьманщина, козацька старшина, Степан Лашкевич, ПросвітництвоАнотація
Мета роботи – шляхом вивчення каталогу особистої бібліотеки Степана Лашкевича (здійснення ідентифікації книг, встановлення низки визначальних кількісних та якісних порогів, виявлення присутності «номенклатури» книг) схарактеризувати коло читання представника козацької старшини другої половини XVIII ст. Методологія. Дослідження здійснювалося на основі методологічних підходів, запропонованих істориками читання Люсьєном Февром, Робертом Дарнтоном, Роже Шартьє та АнріЖаном Мартеном. Наукова новизна. Виконане дослідження дозволило встановити ознаки «революції читання» в середовищі козацької старшини Гетьманщини в зазначений період. Були виявлені зрушення в читацьких практиках, зафіксовані особливості «читацької діяльності» та індивідуального творчого споживання продуктів культури «освіченої елітою». Фокусування уваги на одній бібліотеці стало варіантом здійснення «case studies», що дозволило крізь призму одиничного побачити більш широкий культурний контекст. Висновки. Масив книг бібліотеки Степана Лашкевича, їхнє видове різноманіття, широка тематична палітра, наявність наукової, навчальної, дитячої літератури вказують на суттєві зміни практик читання й свідчать про так звану «революцію читання». Вміст цієї бібліотеки, а також її порівняння з деякими іншими дозволяють стверджувати, що в другій половині XVIII ст. в середовищі тієї козацької старшини, яка входила до кола «освіченої еліти», читання «інтенсивного» типу змінюється читанням «екстенсивним». Фіксація сукупності «знакових» книг надає можливість визначити певні соціальні кордони і виявити канали поширення нових віянь, схарактеризувати книжкову культуру як простір культурного трансферу. Врешті, це дозволяє міркувати про залучення цього регіону в загальноєвропейські процеси, про специфіку пошуків відповідей на виклики Просвітництва. Склад особистих бібліотек «освіченої еліти» Гетьманщини свідчить на користь тези про існування «українського Просвітництва» як певного культурного феномена, зі своєю національно-регіональною специфікою.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Людмила Юріївна Посохова

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

