Образ святого Миколая в українській гравюрі XVII – XVIII ст.

Анотація

Мета роботи. Дослідження іконографії образу св. Миколая Чудотворця в українській гравюрі доби Бароко, композиційної структури, принципів побудови, семантики гравюри цього тематичного циклу на матеріалах ілюстрованих українських кириличних стародруків, мідних гравірувальних дощок українських друкарень XVII–XVIII ст. та відбитків з них, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України іме-ні В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні іконографічного та іконологічного методів, а також порівняльного мистецтвознавчого аналізу втілення образу св. Миколая в іконописі та гравюрі. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень щодо іконографії образу св. Миколая Чудотворця в українському сакральному мистецтві доби Бароко. Вперше на матеріалах різних видівобразотворчого мистецтва (іконопис, монументальний живопис, станкова гравюра та книжкова ілюстрація) прослідковано іконографію образу св. Миколая в українській гравюрі (одноосібних зображеннях та житійних клеймах) зазначеного хронологічного періоду, її особливості й відмінності від іконографії св. Миколая в українському іконописі. Висновки. У статті відзначається, що українські гравери доби Бароко, зображаючи св. Миколая Чудотворця, перенесли акцент із сакрального образу символу, притаманного іконопису, на створення образу, максимально наближеного до реального життя, і тим самим збагатили не лише канонічні іконографічні схеми образу св. Миколая, але й значно розширили тематику та сюжети його житійного циклу в ілюстраціях на сторінках українських стародруків.