"Озивайтеся частіше хоч коротенькими листами": епістолярій Бориса і Марії Грінченків та Сергія Єфремова 1907—1910 років

Анотація

Метою статті є аналіз листування Бориса і Марії Грінченків із Сергієм Єфремовим з 1907 по 1910 роки, яке зберігається у фондах Відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Завданнями є оцінка джерельного потенціалу даного епістолярію, виявлення нової інформації, яку ці листи надають для розуміння взаємин між Грінченками і Єфремовим, а також маловідомих фактів й основних напрямів їхньої діяльності, системи взаємодії в середовищі лідерів й активістів українського руху в зазначений період. Методологія. Основними засобами дослідження послугували метод архівної евристики, історико-логічний і критичний методи вивчення історичних джерел, історико-біографічний. Наукова новизна. До наукового обігу введено й прокоментовано листування Бориса й Марії Грінченків із Сергієм Єфремовим у критично важливий для українського руху період. Проаналізовано стан епістолографічних студій у царині грінченкознавства. Висвітлено головні проблеми, які обговорювалися в дописах Бориса Грінченка, і стиль листовної комунікації. Висновки. Як свідчить аналіз джерел та літератури, в останні роки спостерігається зростання зацікавленості дослідників в археографічному опрацюванні та науковому осмисленні епістолярію Бориса Грінченка. Представлені в Додатках тексти листів подружжя Грінченків до Сергія Єфремова розкривають нові факти біографічного характеру, містять інформацію про творчі наміри й досягнення, окремі деталі видавничих проєктів й різні аспекти громадської діяльності кореспондентів, щодо сімейного життя та стану здоров’я Грінченка, відтворюють унікальність епістолярного стилю літератора, дають змогу порівняти його зі стилем Марії Грінченко. Для самого Єфремова Грінченко був не просто «людиною повинності», а одним із «значущих Інших», пам’ять про якого він зберігав усе своє життя.