"Ma Vie": паризький щоденник Бориса Лазаревського за 1927–1929 роки як джерело до вивчення історії української еміграції

Анотація

Мета дослідження – розширити проблематику досліджень рукописної спадщини представників української культури в еміграції 20–30-х років ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на розробках французької історичної школи «Анналів» із застосуванням концептів «ментальність» та «авторське его» в розумінні її представників. Наукова новизна. Статтю вперше присвячено вивченню одного з 60-ти томів щоденникових записів російського та українського письменника, громадського і культурного діяча паризького еміграційного простору Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936 рр.). У пропонованих матеріалах частково проаналізовано його паризький «Щоденник», опрацьовані, уточнені та критично проаналізовані окремі положення щодо оцінок «Щоденника», наявні в українській історіографії. Актуальність теми полягає в тому, що до сьогодні в українській історіографії не досліджувалися щоденникові записи Бориса Лазаревського комплексно, у взаємозв’язку з його поглядами, переконаннями, художньою та публіцистичною творчістю, громадською роботою. Висновки. Мемуарна та епістолярна спадщина Бориса Лазаревського як об’єкт чи предмет дослідження майже відсутня в сучасній українській історіографії. Особливо це стосується його еміграційного періоду, часів т. зв. «срібної доби». В українській радянській та сучасній історіографії вирізняємо роботи радянського письменника, фронтового кореспондента Другої світової війни Івана Гончаренка (1908–1989 рр.) та його доньки Оксани Гончаренко (1940–2016 рр.). Дослідження, аналіз та оприлюднення повного змісту історичного артефакту, яким, безумовно, є «Щоденник», – це справа майбутнього. «Щоденник» є цінним і важливим першоджерелом, зміст якого суттєво доповнить сучасну українську історіографію в питаннях дослідження української інтелектуальної (літературної, наукової, творчої) еміграції 20-х років ХХ ст. У статті висвітлено родовід Лазаревських, постать Бориса Олександровича, його біографію, окреслено коло друзів-емігрантів, творчі здобутки письменника в його доемігрантський період, обставини створення «Щоденників», їхній загальний зміст, місце зберігання тощо. Окреслено подальші перспективи наукових досліджень з теми.