Історіографія багатотиражних газет 1920–1940-х років як складової радянської періодики

Анотація

На підставі аналізу історіографії тематики досліджень історії радянської преси і багатотиражних газет як її складової розкрити потенціал цього виду видань як комплексного історичного джерела, об’єкта пресознавчих і бібліографічних досліджень; виявити особливості, притаманні цим газетам залежно від часу їх виходу: тематика публікацій, зовнішні ознаки, кількісні характеристики газет1920-х років мають суттєві відмінності від тих, що виходили наприкінці 1930-х – на початку 1940-х. Якщо 1920-ті роки – період становлення і розвитку багатотиражної преси як газет робітників та службовців, то наприкінці 1930-х вони перетворилися на органи парткому, дирекції, завкому і остаточно утвердились як дієве знаряддя радянської друкованої пропаганди та агітації, призначене для всіх верств населення. Методологія базується на принципі історизму, використано сукупність методів: історико-хронологічний, порівняльний та джерелознавчого аналізу. Наукова новизна полягає в репрезентації багатотиражних газет як окремого виду історичних джерел і бібліографічного об’єкта, що є складовою репертуару періодики і, ширше, – складовою ретроспективної національної бібліографії України. До інформаційного простору залучається новий комплекс джерел, і стає можливим розширення джерельної бази досліджень періодичної преси. Висновки. У статті доведено, що масив багатотиражних газет потребує всебічного вивчення: визначення теоретичних та практичних засад виникнення, розвитку і функціонування, організації їхнього зберігання у фондах бібліотек, надання доступу до цього інформаційного ресурсу всім категоріям користувачів. Включення цього виду періодичних видань до кола історичних джерел є актуальним з огляду на їх джерелознавчий потенціал; практичним кроком на шляху їхнього введення до наукового обігу та інформаційного простору є бібліографічна реконструкція.