Півчі богослужбові книги у репертуарі рукописних книг XVI ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Abstract

XVI ст. було перехідною епохою для української культури, епохою національного відродження, що відбивається у рості національної свідомості та збереженні національних традицій. В умовах національного та релігійного гноблення в XVI ст. православна церква залишалася останньою твердинею для збереження культурних та мовних традицій. Головними осередками культури та освіти були монастирі. При церквах і монастирях діяли православні школи, де діти отримували початкову освіту за Псалтирем, часословом, вивчали церковний спів. З появою у культурному житті України у другій половині XVI ст. друкованої книги потреба суспільства у книгописанні не зникає. Рукописна книга не тільки не втрачає свого значення, а, навпаки, досягає небувалого розвитку. Традиційно для того часу першочергово переписувалися книги релігійного спрямування, а найчастіше – півчі богослужбові книги щоденного призначення.