Цифрові інструменти розвитку бібліотечних колекцій джерел історико-культурної спадщини

Автор(и)

  • Гарагуля С. С. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Автор

DOI:

https://doi.org/10.15407/rksu.39.194

Ключові слова:

аналітика даних досліджень, візуалізація даних досліджень, віртуальнідослідницькі лабораторії, розвиток бібліотечних колекцій, сервіси підтримки досліджень, цифрова гуманітаристика, цифрові інструменти дослідження

Анотація

Мета роботи. Аналіз цифрового інструментарію гуманітаристики таобґрунтування перспектив упровадження кращих технологічних рішень для розвитку колекцій історико-культурної спадщини в діяльність наукових бібліотек України. Методологія дослідження. Міждисциплінарний підхід, який поєднує методи гуманітарних, соціальних таінформаційних наук. Застосовано дескриптивні та аналітичні методи,кейс-стаді, компаративний аналіз та контент-аналіз. Наукова новизнадослідження полягає в тому, що здійснено емпіричний аналіз інструментарію цифрової гуманітаристики на прикладах застосунків, які активно використовуються бібліотеками світу, й запропоновано можливі шляхи впровадження цифрових інструментів дослідження для розвитку бібліотечних колекцій джерел історико-культурної спадщини вУкраїні. Висновки. Проведене дослідження дозволило виокремитинизку цифрових інструментів відкритого доступу, придатних длявпровадження бібліотеками України для розвитку колекцій історикокультурної спадщини. Констатовано спрямованість більшості проєктів цифрової гуманітаристики в Україні на збереження ресурсів безстратегії їхнього розвитку цифровим інструментарієм сучасної науки.Визначено, що науковці використовують цифровий інструментарій навсіх етапах дослідження — пошуку й відбору інформації, аналітики даних, оформлення та візуалізації наукових результатів, наукометріїтощо. Спектр цифрових інструментів дослідження включає, але не об-межується репозитаріями даних, базами наукових публікацій, бібліографічними менеджерами, засобами реферування тексту, засобами аналітики тексту й даних, застосунками візуалізації та репрезентації даних, віртуальними асистентами, програмами комплексної аналітики науки та відстеження недоброчесних академічних практик. Стрімкийрозвиток інформаційних технологій спричиняє якісну зміну інструментарію науковихдосліджень. Упровадження до дослідницької практики застосунків штучного інтелектусприяє інтенсифікації наукової роботи і водночас потребує опанування нових цифрових компетенцій для етичного використання цих інструментів. Компетентне застосування цифрових інструментів досліджень у науковій роботі сприяє раціональному розподілу людських та часових ресурсів. Місія бібліотеки — забезпечити впровадженняцифрових інструментів у практичну діяльність українських учених, що підвищить продуктивність та конкурентоспроможність української науки в цілому.

Біографія автора

  • Гарагуля С. С., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

    кандидат наук із соціальних комунікацій, директор Інституту інформаційних технологій

Завантаження

Опубліковано

2025-12-15

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Гарагуля С. С., . Г. С. С. (2025). Цифрові інструменти розвитку бібліотечних колекцій джерел історико-культурної спадщини. Рукописна та книжкова спадщина України, 4, 194-212. https://doi.org/10.15407/rksu.39.194

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.