Образ "ворога" в Київському літописі першої чверті ХVІІ століття

Анотація

Мета роботи. З’ясувати, як автори-укладачі Київського літопису першої чверті ХVІІ століття сприймають "ворогів" та якими засобами втілюють свою візію "ворожого". Методологія. Застосовано критичний, порівняльно-історичний методи, історико-антропологічний підхід, а також герменевтичний аналіз. Наукова новизна. Досліджено два ракурси сприйняття "ворога" з позиції двох авторів Київського літопису першої чверті XVII століття — духовної особи та шляхтича. Уточнено джерельну базу, яку використовували автори укладачі Київського літопису. Запропоноване нове прочитання деяких дат, що містяться в тексті пам’ятки. Висновки. Київський літопис першої чверті ХVІІ століття є цінним джерелом для дослідження світогляду людини ранньомодерного часу, зокрема питання сприйняття нею "ворога" та "ворожого". Огляд літописного блоку, укладеного уставником київської Успенської церкви Кирилом Івановичем, засвідчує, що за видимою байдужістю літописця до подій зовнішнього життя та зосередженістю на внутрішньому житті Києва і церковних питаннях приховано неабиякий інтерес до ключових подій тривалих протистоянь з московитами і татарами. Кирило Іванович свідомо відбирав зі своїх джерел інформацію про конкретні події литовсько-московських воєнних конфліктів та зіткнень з татарами. Московити і татари є безумовними ворогами для Кирила. За певних обставин до категорії "ворога" потрапляють і поляки. Автор заключної частини пам’ятки, невідомий на ім’я православний шляхтич, на відміну від свого попередника, за допомогою різноманітних засобів — містифікації, інструментів "інформаційної війни", віршованих форм — створив низку яскравих "ворожих" образів — московитів, татар і турків-османів.