"Весна народів" 1848—1849 років і її відображення в документальній спадщині Наддніпрянської України (за архівними матеріалами Київської, Подільської і Волинської губерній)
DOI:
https://doi.org/10.15407/rksu.32.135Ключові слова:
«Весна народів» 1848—1849 років, революційний процес, Європа, політична культура, Наддніпрянська Україна, архівні документиАнотація
Мета роботи: на тлі висвітлення узагальнюючої картини провідних тенденцій розвитку загальноєвропейського революційного процесу 1848—1849 років розкрити важливі прояви його віддзеркалення в архівних документах Київського, Подільського й Волинського генералгубернаторства. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, системному й цивілізаційному підходах, історико-генетичному й порівняльно-історичному методах, що відкриває можливість застосовувати методику критичного аналізу й інтерпретації джерел в історико-культурному контексті. Наукова новизна. У статті на основі документів, зокрема і вперше запроваджених до наукового обігу, Центрального державного історичного архіву України (м. Київ) та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського висвітлено важливі прояви суспільних настроїв і реакції на події «Весни народів» в Європі на теренах Київського, Подільського й Волинського генерал-губернаторства в ширшому контексті концептуального осмислення значення революційного процесу 1848—1849 років для формування європейської політичної і правової культури. Висновки. Попри поразку «Весни народів» 1848—1849 років, пов’язаний з нею комплекс культурно-ідеологічних концепцій, суспільно-політичних процесів, національновизвольних рухів, міжнародних відносин значною мірою визначив шляхи подальшого розвитку європейської цивілізації. Подіями цієї історичної епохи було закладено підвалини майбутніх масштабних модернізаційних процесів, перетворень і реформ, що справили глибокий вплив на формування сучасної політичної культури Європи з її базовими поняттями громадянського суспільства і правової держави. Національнокультурне піднесення охопило й українські землі, що входили до складу Габсбурзької монархії, водночас на теренах Наддніпрянської України царським урядом вживалися заходи щодо протидії поширенню інформації про революційні події в Європі. Аналіз документів канцелярії київського, подільського й волинського генерал-губернатора, канцелярії попечителя Київського навчального округу, а також джерел особового походження дозволяє відтворити важливі аспекти настроїв місцевої громадськості через призму наглядової і репресивної діяльності органів державної влади Російської імперії, що, зокрема, фіксували факти поширення відомостей про революції в Європі, про покращення становища селян у Галичині, виявляли заборонену літературу, твори антиурядового змісту, в яких засуджувалася загарбницька зовнішня політика царизму.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Оксана Іваненко

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

