Характерні риси східнослов’янських мовних редакцій у церковнослов’янських пам’ятках постійного змісту XVI ст. (на матеріалі фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)
Ключові слова:
церковні книги, мовна редакція, церковнослов'янські рукописиАнотація
У XVI ст. у східнослов’янських народів мовою книжності була церковнослов’янська, якою написані церковні книги, що традиційно домінують у загальному книжковому репертуарі. Проте розмовна “жива” мова несвідомо впливає на процес написання книг і знаходить своє відображення у явищі, що отримало наукову назву мовна редакції. Характерні риси східнослов’янських мовних редакцій було досліджено на матеріалі Інституту рукопису НБУВ, де зберігається близько 150 церковнослов’янських рукописів XVI ст., що створені на території України, Білорусії та Росії. Варто зазначити, що у XVI ст. з’являються перші спроби перекладу книг Святого Письма національними мовами, а саме такі відомі пам’ятки писемності, як українські Пересопницьке Євангеліє, Новий Завіт у перекладі В. Негалевського, учительні євангелія, створення білоруського перекладу Біблії Франциском Скориною. Отже, незважаючи на те, що більшість збережених рукописів XVI ст. є церковнослов’янськими, з’являється можливість виділити низку мовних особливостей трьох східнослов’янських редакцій церковнослов’янських рукописів XVI ст. з точки зору частоти прояву найбільш характерних форм.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Іванова О. А. (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.