Внесок Г. П. Житецького в розробку перших нормативних документів для описування рукописних зібрань відділу рукописів ВБУ (20-і роки ХХ ст.)

Abstract

Основоположні принципи формування рукописного фонду Всенародної бібліотеки України (нині - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського - НБУВ) були закладені ще в період її заснування. Значний внесок до вироблення ідеологічних, методичних та методологічних засад цієї проблеми зробив відомий філолог, історик та громадський діяч Гнат Павлович Житецький (1866-1929). Окремі теоретичні та практичні поло­ження, сформульовані Г. П. Житецьким, не втратили свого значення й досі. Варто зазначити, що початок XX ст. був періодом формування концепцій про доцільність того чи іншого підходу до описування рукописних джерел. Основні принципи описування не були чітко визначені, не існувало певної, визначеної методики організації цих процесів. Описування руко­писної спадщини у бібліотеках того часу взагалі розглядалося як “архео­логія рукописних пам’яток” і виконувалося як різновид бібліографічної роботи. Аналіз перших нормативних документів з опису рукописних мате­ріалів свідчить про те, що засновники Бібліотеки, одним з яких по праву вважається Г. П. Житецький, відзначалися грунтовним підходом до об’єктів комплектування. Вироблена ними концепція формування рукописного фон­ду стала основою для подальших наукових розробок на терені книго- та біб­ліотекознавства, яка й нині складає теоретичну та історіографічну цінність.