В. П. Науменко і його роль у розвитку українського просвітництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

Abstract

Життєвий шлях Володимира Павловича Науменка - українського громадсько-політичного діяча, педагога, філолога, видавця, журналіста, етнографа - став віддзеркаленням складного, багато в чому суперечливого періоду активізації національного руху кінця XIX - початку XX ст. та Української революції 1917-1920 рр., а його трагічну долю, на жаль, можна назвати типовою для переважної більшості представників україн­ської інтелігенції. 80-і роки XIX ст. були “найглухішою” добою в історії національно-культурного відродження другої половини XIX ст., і лише наприкінці XIX ст. наукове і культурне життя в Україні знов активізувалося і В. П. Науменко брав у цьому дуже активну участь. Спочатку досліджував і публікувався в журналах, потім працював у Центральній Раді, далі - керував "Просвітою", видав монографію “Загальні принципи україн­ського правопису”, очолив Міністерство освіти в уряді гетьмана П. Скоропадського тощо. Тавро “український буржуазний націоналіст” надовго стерло ім’я Во­лодимира Науменка з науково-дослідницького обрію.