Методика наукового опису печаток у другій половині ХХ століття (на прикладі діяльності Центрального державного історичного архіву України в м. Львові)

Анотація

Мета статті: охарактеризувати теоретико-методологічну та практичну діяльність працівників Центрального державного історичного архіву України в м. Львові щодо опису сфрагістичних пам’яток у другій половині ХХ ст. Методологія дослідження. Для характеристики діяльності працівників архіву використано методи аналізу, синтезу, історичної реконструкції та біографістики. Використано метод порівняння, щоб зіставити схеми опису печаток українських і західноєвропейських сфрагістів другої половини ХХ ст. Застосовано методику неографії і почеркознавства для визначення алгоритму заповнення карток з описом печаток. Наукова новизна. Упроваджено до наукового обігу інформацію про сфрагістичну картотеку, яка донедавна перебувала у приватній збірці і лише 2018 р. стала доступною для дослідників. Визначено час формування картотеки та реконструйовано покроковий план заповнення описів печаток. З’ясовано, що схема опису печаток, яку запропонував львівський архівіст О. Маркевич, відповідала тогочасним міжнародним науковим засадам, хоча й була складена поза західноєвропейським науковим контекстом. Висновки. Наукова діяльність працівників львівського центрального архіву у другій половині ХХ ст. відіграла важливу роль для становлення і розвитку української сфрагістики. Архівісти розробили і застосували на практиці методи виявлення, фотографування та наукового опису печаток. У 1964 р. архівіст О. Маркевич опублікував зразок картки з описом печатки, щоб дослідники інших установ могли опертися на певний приклад обліку таких пам’яток. Напрацювання львівських архівістів мали тривалий резонанс серед українських наукових інституцій у сфері сфрагістики аж до кінця ХХ ст. У 1960-х роках в архіві було укладено сфрагістичну картотеку, яка мала б стати частиною корпусу печаток України. Зібраний тоді сфрагістичний матеріал не втрачає своєї джерелознавчої ваги навіть сьогодні.