ЕПІСТОЛЯРНИЙ ДІАЛОГ ГРИГОРІЯ ҐАЛАҐАНА Й ОСИПА БОДЯНСЬКОГО

Анотація

Мета роботи: запровадження до наукового обігу листів, якими обмінювалися історик Осип Бодянський і громадський діяч Григорій Ґалаґан, а також контекстуалізація ідейних, соціальних й особистісних мотивів їхнього листування. Методологією розвідки є дискурсивний аналіз цих епістолярних матеріалів для поглиблення розуміння сутності комунікаційних процесів в українських громадських та інтелектуальних колах у соціокультурних рамцях середини XIX ст. Наукова новизна статті полягає в публікації листування Г. Ґалаґана з О. Бодянським як цілісного епістолярного комплексу. Контекстуальний розгляд цих важливих історичних джерел доводить, що кінець 1840-х і перша половина 1850-х років попри несприятливі політичні обставини (ультраконсервативний режим у Російській імперії наприкінці правління Миколи І) були добою інтенсивного спілкування між українськими патріотами, включеними до мереж різнобічної взаємодопомоги, а лібералізацію початку царювання Олександра ІІ, зокрема послаблення цензурних обмежень, вони використали для активізації національного культурного руху. Висновки. Початок листування Г. Ґалаґана й О. Бодянського припадає на 1847—1848 рр., коли зовнішня та внутрішня політика уряду Російської імперії набула вкрай реакційних ознак, а останні листи датуються 1857 р. — часом відносної лібералізації громадсько-політичного життя. Змістовий аналіз епістолярію засвідчив, що політична реакція не спромоглася цілковито придушити позаофіційне громадське життя в Україні. Листи унаочнюють форми соціокультурної взаємодії, до яких вдавалися українські патріоти, — від неформального спілкування однодумців до пошуку й придбання текстів з історії, етнографії, фольклористики України. Повноцінним засобом висловлення широкого спектру думок — як обговорення суспільно-політичних проблем, так і вирішення низки приватних питань — є українська мова. Її доволі часто вживав О. Бодянський та інколи Г. Ґалаґан. Це засвідчує набуття українською статусу повноцінної літературної мови, здатної в повному обсязі задовольняти комунікативні потреби суспільства. Публікація комплексу листів, якими обмінювалися Осип Бодянський і Григорій Ґалаґан, уможливлює ґрунтовне осмислення досі малодослідженого періоду історії Наддніпрянської України — кінця 1840-х — середини 1850-х років, перехідної доби між Кирило-Мефодіївським братством і початком громадівського руху