Сервіси підтримки досліджень у цифровій гуманітаристиці: підходи, технології, інструментарій

Анотація

Мета роботи. Аналіз реалізації проєктів цифрової гуманітаристики в низці країн ЄС (на матеріалах платформи EADH) та визначення ролі бібліотек у впровадженні сервісів підтримки гуманітарних досліджень. Методологія. Застосовано дескриптивні, аналітичні та експериментальні методи, що передбачали використання операційного середовища віртуальних наукових сервісів, які були об’єктом дослідження. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі та узагальненні кращих практик підтримки гуманітарних досліджень бібліотеками, науковими установами, академічними проєктами. Висновки. Аналіз провідних проєктів цифрової гуманітаристики в Європі свідчить про успішне завершення ними етапу введення до наукового обігу оцифрованих ресурсів та про поточний пріоритет на впровадження інструментарію, придатного до аналітики великих мультиформатних даних з максимальною продуктивністю. Сервіси підтримки гуманітарних досліджень містять значну кількість інноваційних технологічних рішень для археографії, джерелознавства, кодикології, лексикографії, палеографії, просопографії тощо, дозволяють досягати вагомих наукових результатів в архівній, бібліотечній та музейній сферах. Абсолютна більшість проаналізованих проєктів є корпоративними, до їх реалізації залучено фахівців наукових та культурних установ і бібліотек, програмістів, що в цілому відповідає мультидисциплінарному характеру розвитку науки на сучасному етапі. З’ясовано, що роль бібліотек у цифрових гуманітарних проєктах реалізується через упровадження таких сервісів підтримки досліджень, як управління науковим контентом і даними досліджень, каталогізація та бібліографічна підтримка, застосування предметних онтологій і пов’язаних даних для систематизації ресурсів, курація цифрових колекцій, атрибуція й провенанс культурних артефактів, інтелектуальний аналіз тексту, експертиза й навчання користувачів інструментам цифрової науки.