Українські мемуари на сторінках часопису "Основа": автори та жанри

Анотація

Мета статті: вивчення мемуарного наративу часопису "Основа", його характерних особливостей у джерелознавчому та комунікативному контекстах, кола "героїв" / авторів, жанрів, ролі у формуванні національного історичного дискурсу, української ідентичності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів систематизації та класифікації, принципах історизму, об’єктивності, ретроспективного, порівняльного та дискурс-аналізу (метод дослідження змісту). Наукова новизна статті полягає в дослідженні мемуарних текстів часопису "Основа" як культурно-історичного феномена, важливого історико-біографічного джерела української історіографії та інструмента комунікації/автокомунікації в науковому та суспільному середовищі задля утвердження національної ідентичності у складних умовах імперської політики Росії. Висновки. Мемуарний наратив, представлений у часопису "Основа", розглянуто як культурно-історичний феномен, який є виявом суспільно-політичної думки та інтелектуальної історії України XIX століття. Його унікальність полягає в поєднанні спогадів та наукової рецепції української історії й культури, а також у свідомому прагненні авторів до самовираження, самореалізації та діалогу з читачем. Мемуарні тексти часопису є частиною сучасної культури, важливим джерелознавчим сегментом української історіографії, ґрунтовним історико-біографічним джерелом та комунікативним ресурсом для трансляції національно орієнтованих смислів та створення кола власних "героїв". Відзначено, що мемуари, які 131 були надруковані в журналі "Основа", стали важливим складником національного історичного дискурсу та новим етапом у розвитку національної мемуарної традиції. Вони надають можливість актуалізувати історичну роль провідних діячів у боротьбі за національні права українців, показати їхнє значення в консолідації українського суспільства та формуванні національної / соціокультурної ідентичності.