Книжковий рух у таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР у Польщі (1921 рік– перша половина 1924 року)

Анотація

Мета роботи. У статті відтворено динаміку книжкового руху в таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР у Польщі (1921–1924 рр.), а також розкрито значення української книги для зміцнення морального духу вояцтва в умовах таборової ізоляції. Методологія дослідження передбачає використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів дослідження, поєднання яких дозволило розкрити особливості розгортання книжкового руху в таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР. Наукова новизна полягає у визначенні внеску різних структур Державного центру УНР в екзилі у процес започаткування та розвитку книжкового руху в таборах, встановленні джерел матеріального забезпечення таборових бібліотек, а також ролі таборових бібліотек у справі зміцнення патріотичного світогляду інтернованих та членів їхніх родин. Висновки. Доведено, що українська книга в таборах інтернованих вояків-українців справляла вагомий вплив на таборян, істотно допомагаючи в опануванні новими знаннями, а також слугуючи розрадою в їх нелегкому повсякденні. Заходами командування Військ УНР, громадських та благодійних організацій бібліотеки-читальні були створені в кожному таборі, завдяки чому інтерновані мали можливість отримувати й новинну інформацію. Встановлено, що поточні видатки бібліотек, зокрема й передплата періодики, відбувалися завдяки коштам, які вносилися командирами дивізій Армії УНР. Поповнення фондів бібліотек здійснювалось як завдяки заходам міністерства освіти УНР, так і зусиллями жертводавців. Зі створенням у таборах друкарень та видавничих товариств частина накладу друкованої продукції передавалася до таборових та дивізійних бібліотек. Українська книжка заклала тривкі основи національно-державницького світогляду інтернованих, залишаючись разом з тим найважливішим джерелом їх знань з історії, географії та культури України.