Творча спадщина Тараса Шевченка в житті та діяльності Симона Петлюри

Анотація

Мета статті. Висвітлити одну із рис багатогранної постаті Голови Директорії та Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри як палкого шевченкознавця, великого шанувальника і популяризатора творчої спадщини Тараса Шевченка, показати його внесок у справу збереження й упорядкування могили Кобзаря та заснування музейно-меморіального комплексу Тарасова могила в Каневі – місця останнього спочинку генія і пророка українського народу, а також актуалізувати проблему перепоховання праху Симона Петлюри на Чернечій горі. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: діалектичного, аналітичного, історичного, біографічного, порівняльного. Зазначені методологічні підходи дали змогу показати Симона Петлюру як шевченкознавця та його роль як співтворця Шевченківського національного заповідника. Наукова новизна полягає в тому, що автору вдалося розширити уявлення про Симона Петлюру як шевченкознавця, палкого шанувальника і популяризатора творчої спадщини Кобзаря, виокремити актуальну проблематику його ролі в заснуванні Шевченківського заповідника в Каневі, а також актуалізувати питання повернення праху Симона Петлюри, який загинув та похований на чужині, на кладовищі Монпарнас у Парижі, на рідну землю, в Україну. Висновки. Симон Петлюра високо оцінював творчу спадщину Тараса Шевченка, з великим пієтетом відгукувався про його геній і талант. У публіцистиці, в доповідях і виступах С. Петлюри простежується безмежне вшанування творчості Тараса Шевченка. Ініціюючи та беручи активну участь у заходах на пошану пам’яті Кобзаря, він зробив неоціненний внесок у справу збереження й упорядкування могили Кобзаря та створення національної святині – музейно-меморіального комплексу Тарасова могила на Чернечій горі в Каневі. Так Чернеча гора поєднала долі двох славетних синів України: національного пророка Тараса Шевченка і національного героя Симона Петлюри.