Архів Українського вільного університету як джерело до вивчення українського наукового життя в ДіПі (1945—1952 роки)

Анотація

Мета дослідження. На основі аналізу архівних фондів Українського вільного університету в Мюнхені подати загальний огляд важливих неопублікованих джерел, які дозволяють розкрити розвиток українського наукового життя в таборах для переміщених осіб у західних окупаційних зонах Німеччини та Австрії, реконструювати невідомі факти з біографії відомих українських учених, насамперед істориків, які жили і працювали в цей період. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових методів аналізу та синтезу джерел, у т. ч. методів критичного аналізу, типологізації, верифікації; історичного аналізу (хронологічний метод), а також методів кількісного та якісного аналізу документів. Наукова новизна нашого дослідження визначається виокремленням розгляду потенціалу архіву Українського вільного університету для дослідників історії науки 1945—1952 рр. Висновки. Значний масив неопублікованих джерел, який дозволяє дослідити українське наукове життя в ДіПі, зокрема основні напрями функціонування, результати праці, реалізовані та нереалізовані проєкти Української вільної академії наук, Наукового товариства ім. Шевченка, Німецько-українського товариства, Українського вільного університету, Богословсько-педагогічної академії, а також інтелектуальну спадщину провідних українських істориків — Б. Крупницького, П. Курінного, Д. Олянчина, Н. Полонської-Василенко, В. Щербаківського, зберігається в одному з потужних центрів архівної україніки в Європі — Українському вільному університеті. Статистичні джерела, що відклалися в архіві, дають змогу встановити чисельність українських учених, які проживали в таборах та навколо них американської, англійської та французької окупаційних зон, динаміку еміграції українських інтелектуалів з Німеччини і Австрії до США, Канади, Великобританії, Франції та інших країн. Цілісний особовий архів історика Д. Олянчина дає змогу відтворити його життя та діяльність, які до сьогодні не знайшли належного висвітлення в українській історіографії. Періодичні видання та преса 1945—1952 рр. дозволяють глибше проаналізувати вплив соціокультурного середовища на українську науку й інтелектуальну спадщину ДіПі.