Бібліотечно-бібліографічна класифікація літератури Фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Анотація

Мета роботи – дослідити особливості бібліотечно-бібліографічної класифікації літератури з юдаїки Фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Використовуючи досвід класифікації масивів літератури з юдаїки у світі, також здійснено спробу визначити оптимальну структуру цієї класифікації з перспективою використання УДК в Україні. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано зіставний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні властивості різних систем класифікації, що використовуються у класифікації юдаїки. Також застосовано метод індукції як шлях узагальнення зв’язків праць, не поєднаних між собою тематичними й галузевими відношеннями. Наукова новизна. Виявлено сильні та слабкі сторони таких універсальних систем класифікації в контексті їхнього використання при класифікації фондів юдаїки, а також розглянуто окремі особливості класифікації Д. Елазара. Головним параметром тут є здатність класифікувати відповідну літературу, зберігаючи специфіку тематики і не втрачаючи при цьому налаштованості юдаїки на міждисциплінарність. Висновок. Універсальною системою, найпридатнішою для класифікації юдаїки, є ДКД, а також системи, створені на її основі. Утім, враховуючи практику використання україномовної версії УДК та відсутність спеціальної системи класифікації юдаїки в сучасній Україні, застосування УДК для класифікації літератури Фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського виглядає цілком логічно. Для цього необхідно узгодити відповідні підрозділи та адаптувати індекси, наявні в УДК, до структури класифікації, запропонованої у статті. Такими індексами насамперед є: 22 – «Біблія, святе письмо» та 296 – «юдаїзм» у межах релігієзнавства, 32 – «політика» в межах політичних наук, 726 – «культові споруди» в межах мистецтвознавства, «єврейські мови та літератури» в межах філологічних наук та 94 – «всесвітня історія» в межах географічних та історичних наук. За необхідності уточнення, що конкретний запис стосується саме юдаїки, доцільно використовувати загальні визначники, наприклад (=411.16), або, як альтернативу, зовнішній щодо УДК, але наявний у деяких системах класифікації, відповідний літерний символ.

Мета роботи – дослідити особливості бібліотечно-бібліографічної класифікації літератури з юдаїки Фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Використовуючи досвід класифікації масивів літератури з юдаїки у світі, також здійснено спробу визначити оптимальну структуру цієї класифікації з перспективою використання УДК в Україні. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано зіставний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні властивості різних систем класифікації, що використовуються у класифікації юдаїки. Також застосовано метод індукції як шлях узагальнення зв’язків праць, не поєднаних між собою тематичними й галузевими відношеннями. Наукова новизна. Виявлено сильні та слабкі сторони таких універсальних систем класифікації в контексті їхнього використання при класифікації фондів юдаїки, а також розглянуто окремі особливості класифікації Д. Елазара. Головним параметром тут є здатність класифікувати відповідну літературу, зберігаючи специфіку тематики і не втрачаючи при цьому налаштованості юдаїки на міждисциплінарність. Висновок. Універсальною системою, найпридатнішою для класифікації юдаїки, є ДКД, а також системи, створені на її основі. Утім, враховуючи практику використання україномовної версії УДК та відсутність спеціальної системи класифікації юдаїки в сучасній Україні, застосування УДК для класифікації літератури Фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського виглядає цілком логічно. Для цього необхідно узгодити відповідні підрозділи та адаптувати індекси, наявні в УДК, до структури класифікації, запропонованої у статті. Такими індексами насамперед є: 22 – «Біблія, святе письмо» та 296 – «юдаїзм» у межах релігієзнавства, 32 – «політика» в межах політичних наук, 726 – «культові споруди» в межах мистецтвознавства, «єврейські мови та літератури» в межах філологічних наук та 94 – «всесвітня історія» в межах географічних та історичних наук. За необхідності уточнення, що конкретний запис стосується саме юдаїки, доцільно використовувати загальні визначники, наприклад (=411.16), або, як альтернативу, зовнішній щодо УДК, але наявний у деяких системах класифікації, відповідний літерний символ.