Роль лубочних видавців у зародженні української масової культури початку ХХ століття

Автор(и)

  • Тетяна Кароєва Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського Автор https://orcid.org/0000-0001-5012-9513

DOI:

https://doi.org/10.15407/6950v657

Ключові слова:

лубочна книга, лубочний видавець, масова культура, книжкова культура, лубочний співаник

Анотація

Мета роботи. З’ясовано, як на основі змін видавничих і підприємницьких практик лубочних видавців зароджувалась українська масова культура. Методологія. Дослідження побудовано на вивченні книжкового репертуару українськомовних лубочних видань. Наукова новизна. Виявлено два види видань: співаники та репертуарні збірники, які стали базою для трансформації традиційних лубочних практик створення та поширення видань у контексті масової культури. На історико-книгознавчому матеріалі доведено, що українська масова література, як і європейська, виростала й на базі народної (у нашому варіанті — лубочної) книги, яка репрезентувала пісенний та театральний національний репертуар. Висновки. Погоня за комерційним успіхом в українськомовному книговиданні призвела до трансформаційних процесів у лубочному продукуванні співаників та репертуарних збірників. Видавці-лубочники, скориставшись шпаринами в російському законодавстві щодо українськомовної пісенної та театральної спадщини, спробували задовольнити культурний попит низового малоосвіченого урбанізованого читача нової епохи. Пропонуючи звичне лубочне оформлення, вони поширювали новий літературний продукт, зорієнтований на потреби людини індустріальної епохи. Їхні видання, поперше, містили розважальну літературну продукцію нового часу — куплети, шансонетки, романси, мюзикли, водевілі тощо; по-друге, стали персоналізованими і представляли або авторів, або авторський відбір фольклорного матеріалу; по-третє, обслуговували насамперед міські соціальні групи (про що свідчить зміст та вартість видань), а вже за посередництва останніх і сільське населення. У такий спосіб затиралися відмінності між культурами різних станів, а українська мова та національний зміст видань центрували зосередженість на єдиних цінностях та інтересах. Ознаками трансформації лубочної книги були: збереження лубочного оформлення для нових творів, нова цінова політика, розрахована на міського споживача, стаціонарні, а не розносні, форми поширення видань та їх формат. Процес ішов й на наддніпрянських, й на західноукраїнських теренах, хоча й з різною інтенсивністю.

Біографія автора

  • Тетяна Кароєва, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

    доктор історичних наук, професор, професор кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін

Завантаження

Опубліковано

2026-09-07

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Кароєва, Т. (2026). Роль лубочних видавців у зародженні української масової культури початку ХХ століття. Рукописна та книжкова спадщина України, 2, 27-42. https://doi.org/10.15407/6950v657

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.