Навкруг столу литовських шляхтичів Єленських (на матеріалі рукописного збірника середини ХVIII століття з родинного зібрання)

Анотація

Метою роботи є аналіз гастрономічних уподобань литовських шляхтичів Єленських у середині ХVІІІ ст. на основі рукописного збірника (1744—1752), який належав власнику Скорбутян Міхалу Єленському, мозирському підкоморію, а також залучення цього маловідомого джерела до наукового обігу. Методологія обґрунтована такими міждисциплінарними напрямами, як історія повсякдення та food studies, методами компаративістики, засадами публікації старопольських рукописних джерел ХVІ—ХІХ ст. Водночас застосовані хронологічний та історичний методи, принципи кодикологічного й джерелознавчого аналізу. Наукова новизна. До наукового обігу залучено нове рукописне джерело, що висвітлює особливості столу литовських шляхтичів Єленських і роль Міхала Єленського як власника маєтку в Скорбутянах. Аналіз рахунків, реєстрів продуктів і начиння, які фігурують у тексті збірника, дає змогу змоделювати гастрономічні преференції і харчові звички Єленських. Уперше опубліковано рецептуру кави М. Єленського середини XVIII ст., яка походить з литовських теренів. Висновки. Вживання кави й чаю, що втратили лікувальну функцію до середини XVIIІ ст., оцінюється як свідчення рецепції європейських просвітницьких узірців литовською шляхтою. Знакові новинки — каву та чай проаналізовано в контексті модних тенденцій, що стосуються сервірування, начиння, меблів, які відтворювали атмосферу інтимності в застільній бесіді. Натомість гастрономічні вподобання Єленських, котрим властиві такі маркери суспільного вирізнення, як багатство прянощів, цукру та інших додатків, демонструють їх наслідування старопольської естетики смаку. Водночас власники акцентують увагу на якісності продуктів. Шляхами постачання імпортованих продуктів і начиння до споживачів регіону слугували порти на Балтиці, насамперед Кенігсберг.