Полемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії України

Автор(и)

  • Арістов В. Ю. Інститут історії України; Національний музей історії України Автор
  • Дегтяренко М. О. Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського; Національний музей історії України Автор

DOI:

https://doi.org/10.15407/hnmra419

Ключові слова:

рукопис, конволют, полемічний твір, Самон Газький, Соловецький монастир, Андрій Титов

Анотація

Метою роботи є представлення та введення до наукового обігу рукописного збірника-конволюта XVIII ст. РД-203 з фондів Національного музею історії України, який походить із зібрання відомого колекціонера Андрія Титова. Стаття передбачає визначення та контекстуалізацію текстів, що ввійшли до збірника. Методологію роботи становлять базові текстологічні та кодикологічні методики, прийоми порівняльно-історичного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблено спеціальний опис вказаного збірника-конволюта, простежено його історію, визначено й проаналізовано тексти – складові збірника. Висновки. Збірник РД-203 є пам’яткою старообрядницької культури XVIII ст. Найвірогідніше, він, пов’язаний із Соловецьким монастирем. У збірнику представлено два твори. Перший – це перекладна полемічна пам’ятка "Розмова з Ахмедом сарацином". Її датування та походження є дискусійними. Існує традиція приписувати текст Самону з Гази, християнському єпископу ХІ ст. Проте є більше підстав уважати "Розмову" псевдоепіграфом XVI ст. Вона була перекладена по-слов’янському братами Ліхудами наприкінці XVII ст. і ввійшла до їхнього компендіуму "Меч Духовний". Другим складником збірника є Пʼята Соловецька Чолобитна розлогої редакції. Цей твір було сторено у Соловецькому монастирі напередодні повстання 1668–1676 рр. проти церковної реформи московського патріарха Никона. Автором Чолобитної був Геронтій, один з ідеологів повстання. Склад конволюта і його кодикологічні особливості ілюструють історію рецепції та побутування зазначених творів у старообрядницькому середовищі XVIII ст. "Розмова з Ахмедом сарацином" відтворена в повному обсязі. Натомість П’ята Соловецька Чолобитна розлогої редакції представлена в урізаному вигляді. Це може засвідчувати пріоритети укладача збірника, який надавав більшого значення перекладному творові. До Києва збірник потрапив випадково близько 1928 р. у зв’язку з перевезенням українських рукописів з російських бібліотек і музейних сховищ.

Біографії авторів

  • Арістов В. Ю., Інститут історії України; Національний музей історії України

    кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут історії України, Національна академія наук України                                              науковий співробітник, Національний музей історії України

  • Дегтяренко М. О., Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського; Національний музей історії України

    кандидат філологічних наук, викладач кафедри англійської мови технічного спрямування № 2,
    Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сікорського
    науковий співробітник, Національний музей історії України

Завантаження

Опубліковано

2023-04-03

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Арістов В. Ю., А. В. Ю., & Дегтяренко М. О., Д. М. О. (2023). Полемічні твори в рукописному збірнику XVIII ст. з колекції Національного музею історії України. Рукописна та книжкова спадщина України, 30, 168-180. https://doi.org/10.15407/hnmra419

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.